Верхівка, -ки, ж. Верхушка (растенія) Ум. верхівочка. Маки, маки, маковочки, золоти верховочки.
Жа́лощі, -щей и -щів, ж. мн. 1) Скорбь, печаль. Прийми, матінко, віночок з ярої рути, з сердечок. — За жалощами не прийму, за слізоньками не бачу. Никла трава жалощами, гнулось древо з туги: дознавали наші предки тяжкої наруги. 2) Соболѣзнованіе, сожалѣніе. Тоді усі до Марусі: молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами.
Зади́хливий и зади́шливий, -а, -е. Удушливый (о человѣкѣ).
Милости́вий, -а, -е. Милостивый. Господи милостивий. Пані милостива! будьте ласкаві, скажить мені, що мій чоловік на чужині, як проживає. Блаженні милостиві, бо такі будуть помилувані.
Накожа́лі, -лів, мн. накожні? Привезете бабі чоботи, а мені капелюху та накожалі.
Наторгувати, -гую, -єш, гл. Наторговать.
Ожирати, -раю, -єш, сов. в. оже́рти, -жеру, -ре́ш, гл. = обжирати, обжерти. Гушениці ожерли капусту.
Пропійця, -ці, ж. Та, которая пропиваетъ. Пропійця, пропійця! пропила мати дочку на солодкім медочку.
Скарбівниця, -ці, ж. Казнохранилище, сокровищница.
Цяцькуватий, -а, -е. О волѣ, конѣ: бѣлой масти съ коричневыми пятнами.
