Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голопупий

Голопупий, -а, -е. 1) Съ обнаженнымъ пупомъ. 2) = голопузий 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 304.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОПУПИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОПУПИЙ"
Відмітний, -а, -е. Отличный, отличающійся отъ чего. Та й увесь наш рід одмітен собі усім. Г. Барв. 427.
Добува́ння, -ня, с. 1) Добываніе, пріобрѣтеніе. Піти на добування. Чорном. 2) Доживаніе, дожитіе до срока.
Коповик, -ка, м. Полтинникъ, 50 копеекъ. Заплати мені коповика, а я тебе сластьонами нагодую. Ном. № 11988. Тиць йому в руки коповика, а він подивився на мене та й каже: Ні, за півкарбованця не можно. О. 1862. І. 42.
Космашечка, -ки, ж. Косматая. Овечко-космашечко, хто тебе папаше, моя машечко? Чуб. IІI. 170.
Леопа́рд, -да, м. Леопардъ. І леопард із льоху вискочив на сцену... Ступив, зирнув, — і полилась святая кров. Шевч. 614.
Міркува́ння, -ня, с. Соображеніе, размышленіе, разсчетъ. Оце тобі розумне міркування, збагни його, користуйся ним, друже. К. Іов. 13.
Попалити, -лю́, -лиш, гл. Сжечь; обжечь (во множествѣ). Гей роспустили пожар по долині, попалили діти солов'їні. АД. І. 269.
Порток, -тка, м. 1) Скатерть. Угор. 2) Кусокъ полотна. Вх. Уг. 262.
Сахарець, -рцю, м. Ум. отъ сахарь.
Тікач, -ча, м. = втікач. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОПУПИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.