Давні́шній, -я, -є. Давнишній. Тільки де-не-де димок над кручею піднімається, та по вітру, як давнішняя слава Синопа, розлітається.
Мурави́ця, -ці, ж. 1) = мурава. 2) Желтыя и синія пятна на тѣлѣ умирающаго. Коли вже муравиця вийшла на тіло, то вмре дитина. Прихожу, а в неї дитина слаба. Що в неї? Каже: кір. Коли я гляну, аж у єї вже червона муравиця виступила. Умре, кажу. Коли так: до вечора й умерло.
Обніж, -жі, ж. = обніжжя. Вже бжола за обніжжу летіла, гудучи.
Охаменутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = схаменутися. Е, як би то ви охаменулись, та знов взялись за діло — дали б поміч. І не зчується, не охаменеться сам, обудить його, як що перепурхне або шелесне.
Пісникати, -каю, -єш, гл. Постничать.
Погрішити, -шу́, -ши́ш, гл. Погрѣшить. Узяв великий жаль його спасенну душу, що словом погрішив, сказав неправду Богу.
Порозбризкувати, -кую, -єш, гл. Разбрызгать (во множествѣ).
Порозчищати, -ща́ю, -єш, гл. Расчистить (во множествѣ).
Розскакатися, -каюся, -єшся, гл. Распрыгаться, растанцоваться.
Слиня, -ні, ж. = слина. Як до мене заговориш, тече з губи слиня.
