Благущий, -а, -е. Умоляющій.
Ґонта́ль, -ля́, м. Желѣзный гвоздь, которымъ прибивается гонтъ.
Жебра́чка, -ки, ж. Нищая. Де що було в мене, то позабірала — добра жебрачка!
Зату́лочка, -ки, ж. Ум. отъ затула.
Полазник, -ка, м. Тотъ, кто первый войдетъ во дворъ или избу въ полаз. Въ другихъ мѣстахъ Галиціи полазників бываетъ два: на Введеніе (21 ноября) и на Рождество. На Воведенія перший полазник. Хто того дня перший ввійде «до хиж», тот є полазником. Коли добре ведеся через рік, повідают, що доброго полазника мали; а зле, то злого.
Поприпікати, -ка́ю, -єш, гл. Прижечь (во множествѣ).
Пронурок, -рка, м. = понурок.
Просип, -пу, м.
1) Пробужденіе.
2) без просипу п'є, нема йому просипу. Пьянъ, никогда не приходитъ въ чувство. День и ніч без просипу п'є. П'є і п'є, нема йому просипу.
Свинота, -ти, ж. Собир. свиньи. Напрудилася гадова свинота — бодай тобі репнуло.
Убудити, -жу, -диш, гл. Разбудить.
