Від'Їздити 1, -джу, -диш, гл. Отьѣздить, кончить, перестать ѣздить. Од'їздила вже своє.
Глитати, -таю, -єш, гл. Глотать. Лемішку і куліш глитали. Хорт глита, глита молоко.
Дворя́нський, -а, -е. Дворянскій. Я дворянського роду у не ходила боса зроду.
Жах, -ху, м. Ужасъ, страхъ. Тоді латинців жах напав: утратили і дух, і силу, побігли, хто куди попав. Стара мати сливе що стратила розум з горенька та з жаху, з ляку.
Запа́зушний, -а, -е. О ребенкѣ: грудной. Ще мале дитя, запазушне.
Лежа́ти, -жу, -жи́ш, гл. 1) Лежать. Боже поможи, а сам не лежи. легенько лежати. (Благожеланіе покойнику). 2) Болѣть. Теща Симонова лежала в пропасниці. Дай, Боже, з який час лежати, а не нагло помірати. Кріпко лежали в піст, а ні одна не вмерла, всі повичунювали. лежати на смертній постелі. Умирать. 3) лежати в обозі. Стоять въ лагерѣ. Годі, годі, козаченьки, в обозі лежати, ой ходімо під Гусятин жиди рабувати.
Оживитися, -ва́юся, -єшся, сов. в. ожи́тися, -вуся, -вешся, гл. Обживаться, обжиться. Оживсь у нашому селі, та й живе і оженивсь у нас.
Патолоч, -чі, ж.
1) Истоптанное поле, потрава.
2) Мѣсто, гдѣ съѣдено хищнымъ звѣремъ животное съ остатками на немъ. (Вовк) тут, бо де б йому діваться, — ось свіжа патолоч. Вовк, казав би, задавив лоша, — була б патолоч.
3) Остатки послѣ сбора конопли.
Повиробляти, -ля́ю, -єш, гл. Выдѣлать, сдѣлать (во множествѣ).
Працювальник, -ка, м. = працівник.
