Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гондоли

Гондо́ли, -до́л, ж. мн. Салазки для вытаскиванія льда изъ воды.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНДОЛИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНДОЛИ"
Вилинути 2, -ну, -неш, гл. Вылетѣть. Де ти, пташко? Вилинь, серце. Шевч. 276.
Кукібничок, -чка, м. Ум. отъ кукібник.  
Маце́нький, -а, -е. = мацінький. Маценьке горнятко. Вх. Зн. 35.
Надча́листий, -а, -е. = наддуристий. Вх. Зн. 39.
Позамучуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Замучиться, измучиться (о многихъ). Позамучуєтесь, танцюючи. Драг. 343.
Порізнити, -ню́, -ни́ш, гл. Раздѣлить, разрознить. Ото ж порізнили мене з братом, то ми й живемо собі кожен особше. Новомоск. у. Неситії ксьондзи, магнати, нас порізнили, розвели. Шевч. (1883). 458. Неволя порізнила дітей одних батьків. Мир. ХРВ. 356.
Поросити II, -шу́, -сиш, гл. Приносить поросятъ (о свиньѣ).
Проциганити, -ню, -ниш, гл. Циган циганча циганці проциганив. Посл.
Хвалетор, -ра, м. Форейторъ. Кучері, хвалетори молодії, на них шапки чорні пуховії. Чуб. V. 52.
Хощик, -ка, м. Кустъ? Ой бо мене змиє дрібненький дощик, а розчеше терновий хощик. Чуб. V. 1001.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНДОЛИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.