Важний, -а, -е. 1) Вѣскій. Червінець хоць маленький, але важненький.
2) Важный. Він там важний, де маленькі вікна.
3) Очень хорошій. Поставив важну хату на дві половини. Сьогодні важний задамо бенкет. Ум. важненький.
Вайлуватий, -а, -е. Неповоротливый, неловкій, угловатый. І в кого цей хлопець удався такий вайлуватий? У нас у роду наче й не було таких.
Загусти́, -гуду́, -де́ш, гл. 1) Загудѣть. Під землею щось загуло страшно. Загула Хортиця з Лугом: «чую, чую!» А загув — аж сумно слухати — неначе бугай у болоті. Мов дзвони, загули кайдани на неофітах. 2) Упасть съ большой высоты (подразумѣвается: съ гуломъ). Так з конем і загув у провалля. Вообще куда нибудь съ силой, съ гуломъ двинуться, броситься, напр. въ сказкѣ: Одну овечку хіп за ніжку та у лантух, — так уся отара і загула туди. Була ложка, помело, та й те з дому загуло. Отсюда: було́, та загуло́, равносильно русскому: было, да сплыло. 3) О голубяхъ: заворковать. Ходить голуб коло хати сивий волохатий, як загуде жалібненько, — на серцю тяженько.
Клекотати, -кочу́, -чеш, гл. Кричать (объ орлахъ). Не орли чорнокрильці клекочуть і під небесами літають.
Майсте́рія, -рії, ж. соб. Инструменты, принадлежности мастерства. У того стельмаха однії майстерії на два вози не забереш. Самих сокир п'ять чи більше либонь. Майстерія швецька, столярська, кравецька.
Обмінюватися, -ню́юся, -єшся, сов. в. обмінятися, -ня́юся, -єшся, гл. Обмѣниваться, обмѣняться. Самими писанками було обмінююсь, як христосуюсь із подругами.
Окружки нар. = округи.
Писаночка, -ки, ж. Ум. отъ писанка.
Поміч, мочі, ж. Помощь. Молодо оженившись, скоріше помочі діждеш. Милосердого Бога на поміч не прохали. у помочі, до помочі стати. Помочь. Ум. помочка. Мої милі соколочки, станьте мені до помочки.
Сумлінно нар. Добросовѣстно.
