Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голосуха

Голосуха, -хи, ж. Та, которая голосить? Голосистая пѣвица? Молодежь вызываетъ пѣсней дѣвушку на улицу: Вийди, вийди, Марусенько, наша голосухо! Мил. 64.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 305.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОСУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОСУХА"
Дзвонари́ха, -хи, ж. Жена звонаря.
Залі́зний, -а, -е. 1) Желѣзный. Мишко, на тобі кістяні зуби, дай мені залізні. Ном. № 263. 2) Переносно: чрезвычайно крѣпкій, могучій. Сумно, сумно гайдамаки залізную силу поховали. Шевч. 220. 3) залі́зна трава́. Раст.: черный лѣсной горохъ.
Запе́клуватий, -а, -е. = запеклий.
Зацю́цяти, -цяю, -єш, гл. Обмочить уриной.
Підбармовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. підбармуватися, -муюся, -єшся, гл. 1) Подкрашиваться, подкраситься. 2) Поддѣлываться, поддѣлаться. Пластун підбармовується ходом тієї звіряки, яку він... сподівається знайти. О. 1862. II. 6
Покусати, -са́ю, -єш, гл. Покусать. Собаки злі, покусають. Шевч. 83.
Розглядувати, -дую, -єш, гл. = розглядати.
Слюсарський, -а, -е. Слесарскій.
Шпилястий, -а, -е. Холмистый.
Шпувати, -шпую, -єш, гл. 1) Дуть съ силой, бурно. Зімою у нас добре буря шпує. Волч. у. 2) Волноваться, бушевать. В Італію ми не доїдем, бо море дуже щось шпує. Котл. Ен. II. 7. 3) Брызгать, вспрыскивать. Од пристріту знахарка бере шклянку чи кухлик води, кида туди жарину, витира хорого сіллю, шпує тією водою і дає й хлиснуть її. Ном. № 13927. 4) Искать (объ охотничьей собакѣ). От уже почала шпувати: може зжене перепелицю або що. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОСУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.