Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голос

Голос, -су, м. 1) Голосъ. Козацьким голосом гукає. ЗОЮР. І. 217. Почула Леся Кирила Тура голос. К. ЧР. 136. на такий голос. Такимъ голосомъ. Питає його на такий саме голос, як у дочки. Чуб. II. 201. У голос. Громко. Ой прийшли до Дунаю та у голос гукнули. О. 1862. X. 2. Плаче-плаче, а далі й заридає у голос. МВ. (О. 1862. ІІІ. 60). Іван у голос тужить. О. 1861. IV. 62. у голос ударились. Заплакали громко. Г. Барв. 58. Иногда въ томъ же значеніи совсѣмъ безъ глагола. Батько і мати бачуть лихо, та в голос. ХС. VII. 455. Справді робиться страшно. Деякі вже й у голос. Г. Барв. 207. не своїм голосом. Громко, испуганно, неестественно. Кричить не своїм голосом. Ном. № 3460. у свиний голос. Несвоевременно; чаще всего: очень поздно. Ном. № 7797. подати голос. Отозваться. Марина перша було подає голос. Левиц. І. 112. в один голос. Одинаково. Чи можна ж, щоб стільки людей брехало та все в один голос? на голос. Громко. Брат читає коло стола на голос. Федьк. Ум. голосок, голосочок, голосонько. Кого я люблю — по голосоньку пізнаю. Чуб. V. 1067.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 304.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОС"
Білило, -ля, с. 1) Бѣлая краска, все чѣмъ можно бѣлить, убѣлять. Та й купили білила.... дідам бороди білити. Грин. ІІІ. 95. Дівкам чорнило, парубкам білило. АД. І. 39. 2) = і. біль 1? Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене задержала з вечора до світа. «Ой з китайки, не з китайки, з білого білила». Мет. 45. Ум. білилечко. Чуб. IV. 70.
Ґабзува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Позорить.
За́молоду нар. Въ молодости. Вони замолоду услужали людім, а тепер, звісно, постаріли, немочні тепер стали. Екатер. у. Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? Рудч. Ск. І. 162. Не дав їм Бог замолоду діток. Г. Барв. 188.
Льо́пати, -паю, -єш, гл. Ляпать, мазать. Годі вже тобі оту долівку льопати: розводь маслинку, та ставай — вибілиш оцю стінку. Кобел. у.
Малярува́ти, -рую, -єш, гл. Заниматься живописью, малярствомъ.
Недоріка, -ки, об. = недомова. Повести за віком, за німцями недоріку, сліпую каліку. Шевч. 215.
Ненавидник, -ка, м. Ненавистникъ. Спасення од ворогів наших і з руки всіх ненавидників наших. Єв. Л. І. 71. Такого ненавидника жидівського... мені ще не доводилось бачити. Г. Барв. 19.
Повишморгувати, -гую, -єш, гл. Выдернуть (во множествѣ).
Поглумитися, -млю́ся, -мишся, гл. Насмѣяться. Почув Господь — і сміхом, посміявся, на небі з них, безумних, поглумився. К. Псал. 3.
Шиндувати, -ду́ю, -єш, гл. Обдирать, сдирать кожу, очищать отъ кожи. (К. II. Михальчукъ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.