Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гомшити

Го́мшити, -мшу, -шиш, гл. Колотить, бить. За тую локшину тато маму гомшили. Ком. Пр. № 95.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОМШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОМШИТИ"
Барвний, -а, -е. Цвѣтной. Желех.
Глейовина, -ни, ж. Глинистая земля. Н. Вол. у.
Зблякува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Поблекнуть. Біле личко не зблякує, а ні чорні брови. Гол. І. 314.
Зогнити, -нию́, -ниєш, гл. Сгнить. Учора жив, а сьогодня зогнив. Ном. № 8262.
Наддої́ти Cм. наддоювати.
Начекатися, -каюся, -єшся, гл. Наждаться.
Перекупник, -ка, м. = перекупень.
Підгерстя, -тя, с. = підгейстер. АД. II. 27.
Столярувати, -ру́ю, -єш, гл. Заниматься столярнымъ ремесломъ.
Укмітувати, -тую, -єш, гл. = укмітити. От скільки ж нас там було, а нікого ж ви не укмітували, як мене. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОМШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.