Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гомшити

Го́мшити, -мшу, -шиш, гл. Колотить, бить. За тую локшину тато маму гомшили. Ком. Пр. № 95.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОМШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОМШИТИ"
Гдась нар. Когда-то. Черниг. у.
Де-не́будь, нар. Гдѣ-нибудь: куда-нибудь. На Подолі, на Діяніях парубки розводять огнище де небудь недалеко од церкви. Ном. № 362. Коли ж ми тії бусурманщини лякалися? коли ж таки ми од єї де-небудь ховалися? Макс. (1849). 29.
Жи́хлий, -а, -е. Подобный, похожій. Вх. Зн. 17.
Ласогуб, -ба, м. Лакомка, любящій хорошо покушать. Кремен. у.
Му́листий, -а, -е. Илистый.
Навро́чити Cм. наврочувати.
Несвідомо нар. 1) Не зная; безъ вѣдома. 2) Безсознательно.
Позарівнювати, -нюю, -єш, гл. Заравнять (во многихъ мѣстахъ). Заміси глини та позарівнюй ямки в долівці. Черниг. у.
Роздичати, -ча́ю, -єш, гл. = роздичавіти.
Фласкати, -каю, -єш, гл. Бить по лицу. Гол. ІІ. 703.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОМШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.