Баштовий, -а, -е. 1) Башенный. Баштова гармата.
2) Употребл. какъ сущ.: сторожъ на башнѣ.
Замогори́чити, -чу, -чи́ш, гл. У гостить магарычемъ, напоить пьянымъ при сдѣлкѣ.
Заподі́яти, -ді́ю, -єш, гл. 1) Сдѣлать, причинить. Ні, ні, Господь не заподіє злого! Вівця! Що вона кому заподіє? — смерть собі. Наложить на себя руки. Сам собі смерть заподію. Смерть би собі заподіяв, як би гріха за те не було. 2) Подѣлать (колдовствомъ). Це їй так було заподіяно.
Засу́шок, -шка, м. Сухарь. Ум. засу́шечок. Дала йому засушечок хліба.
Омаста, -ти, ж. Жирная приправа къ кушанью. Сіль — омаста, масло — окраса.
Пікинер, пікинір, -ра, м. Пикинеръ. А в пікинери вербували, та теж охочих. Ой як би нам славних запорожців в пікинери забрати.
Понаходити, -джу, -диш, гл.
1) Найти, разыскать (во множествѣ).
2) Сойтись, прійти (о многихъ). З запорожжя понаходило таки чимало братчиків січовиків.
Теленькання, -ня, с. Звукъ колокольчика, бубенчика; тиканье.
Умедити, -джу, -диш, гл. Основное значеніе повидимому: усластить медомъ; встрѣчено только въ переносномъ, ироническомъ значеніи о плохомъ приготовленій. На столі окраєць хліба, та так його мудро перепечайка умедила, шо йому й шкоринка на палець одстала.
Шкрябнути, -бну́, -не́ш, гл.
1) Однокр. в. отъ шкрябати. Царапнуть.
2) Побѣжать, удрать. Як шкрябнув, так тілько мене й бачили.
