Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голуб

Голуб, -ба, м. 1) Голубь. Ходить голуб сивий волохатий. Мет. 10. Печені голуби не летять до губи. Ном. № 7185. 2) Ласкательное: голубчикъ. Прости мені, мій голубе, мій соколе милий. Шевч. Ум. голубець, голубчик, голубчичок, голубонько, голубок, голубочок. Ой голубчичок гуде, а голубка не знає. Мет. 78.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 305.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБ"
Безлюдень, -дня, м. = безлюдько.
Казатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Быть сказану. Казатиметься й те, що зробила оця. Єв. Мр. XIV. 9. 2) Показываться, являться. Чи сам пан дома? Хоч же він дома, та не кажеться, к коню в шубочку прибірається. Чуб. III. 457.
Лю́тість, -тости, ж. Ярость, свирѣпость. Стор. МПр. 61. Котл. Ен. V. 68.
Оганятися, -ня́юся, -єшся, гл. Отгонять отъ себя (нападающихъ). Собаки в'їдаються, а бояре оганяються. МУЕ. III. 217.
Перепірати, -ра́ю, -єш, сов. в. перепрати, -перу, -ре́ш, гл. Перестирывать, перестирать, перемыть (бѣлье) наново.
Пчихати, -хаю, -єш, гл. = чхати.
Тугісінько нар. Ласкательно и преимущ. о малыхъ предметахъ: совсѣмъ туго.
Удушніти, -ні́ю, -єш, гл. він удушнї́в. Ему жарко. Конст. у.
Улесливий, -а, -е. Льстивый, вкрадчивый. Чоловік улесливий.
Цісавий, -а, -е. О масти: каштановый, бурый. Желех. «Цісавий — червонявожовтий, н. пр. цісавий кінь». Вх. Пч. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛУБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.