Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голуб

Голуб, -ба, м. 1) Голубь. Ходить голуб сивий волохатий. Мет. 10. Печені голуби не летять до губи. Ном. № 7185. 2) Ласкательное: голубчикъ. Прости мені, мій голубе, мій соколе милий. Шевч. Ум. голубець, голубчик, голубчичок, голубонько, голубок, голубочок. Ой голубчичок гуде, а голубка не знає. Мет. 78.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 305.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБ"
Березіль, -ля, м. Мѣсяцъ мартъ. О. 1862. ІІІ, заглавный листъ.
Ваджуватися, -джуюся, -єшся, гл.до кого. Привязываться, приставать къ кому. Вх. Уг. 229.
Злобствувати, -вую, -єш, гл. = злобувати. Злобствує на мене. Черк. у.  
Ляши́льник, -ка, м. Человѣкъ, дѣлающій знаки на полѣ, чтобы не было обсѣвокъ. Н. Вол. у.
Наме́рзтися, -знуся, -нешся, гл. Намерзнуться, смерзнуть. Немов, жінко, я намерзся трохи. Рудч. Ск. II. 166.
Поперековувати, -вую, -єш, гл. Перековать (во множ.).
Порошниця, -ці, ж. Пороховница. Шух. І. 230, 231.
Ромпасовий, -а, -е. О сапогѣ: съ двойной подошвой. Гол. Од. 14.
Роспустний, -а, -е. 1) Распущенный. Федьк. Пов. 6. Добре, що у тебе діти не роспустні. КС. 1882. X. 57. 2) Развратный.
Уростічнар. Въ, разныя стороны, вразсыпную. Турки не стямились да вростич. ЗОЮР. І. 6. Коні, як почують чорта, то вростіч. Стор. I. 124.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛУБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.