Бирка и бирька, -ки, ж. 1) Овца. 2) Шкура овечья, мерлушка. 3) шапка-бирка. Шапка изъ овчины. А ще на козаку бідному нетязі шапка-бирка, зверху дірка. 4) Палочка, на которой нарѣзываютъ счетъ чего нибудь, бирка; то же, что карбіж. 5) = багнітка. 6) Сосновая шишка. 7) Родъ дѣтской игры. 8) Животное: стоногъ, тысячерогъ.
Ворик, -ка, м. Ум. отъ вір 3. Жеребчикъ.
Законя́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. закони́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. 1) Зараждаться, зародиться. Законяється дитина. Бог його знає, як воно дитина законяється у жінки. Ба! зерно яке довге! значиться велике бути законилося, та запекло сонце. 2) Пріобщаться, пріобщиться св. таинъ.
Золотоголосий, -а, -е. Сладкогласный. Геній народній создав Шевченка з його стихом золотоголосим.
Коломазник, -ка, м. = колімажарь.
Ле́лечко. Cм. леле 2.
Лядобі́єць, -бійця, м. Часть ляди. Cм. ляда 5.
Мору́гий, -а, -е. Рыжій или темно-сѣрый съ темными полосами. Киця моруга.
Прокручувати, -чую, -єш, сов. в. прокрути́ти, -чу́, -тиш, гл. Просверлить. Взяла його, сховала до скрині і прокрутила маленьку дірочку, щоб дух пускати.
Хвостик, -ка, хвости́ченько, -ка, хво́стичок, -чка, м. Ум. отъ хвіст.
