Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голомозий

Голомозий, -а, -е. Плѣшивый, лысый. Голомоза дитина. Дід твій лисий, а мати голомоза. Ном. № 6319. Багацько, як у голомозого чуприни. Ном. № 7710.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 304.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОМОЗИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОМОЗИЙ"
Де́йко меж. Ну-ка, дай-ка. Г. Арт. (О. 1861. III. 94). Знай неборак ганя то в той, то в сей куток, то зазирне в курник, то дейко до свинок! Гул. Арт. (О 1861. III. 94). Ну, дейко до його швиденько! Гул.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 111).
Жовтоли́ций, -а, -е. Желтолицый.
Короткозоркий, -а, -е. Близорукій. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Охоче нар. Охотно.
Пересвідчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. пересвідчитися, -чуся, -чишся, гл. Убѣждаться, убѣдиться фактически, увѣриться. Тепер тільки Дашкович пересвідчився в тім, що Воздвиженський засватався. Левиц. Пов. 46.
Поржавіти, -вію, -єш, гл. Заржавѣть. Таке ж бридке (болото), таке мерзене, поржавіло, від жабуру зелене. Греб. 369.
Похрумкати, -каю, -єш, гл. = похрумати.
Сап'янці, -ців, м. мн. Сафьянные сапоги. Вас. 162. КС. 1893. V. 283. На козаку бідному летязі сап'янці, — видні п'яти пальці. Мет. 377.
Скопич, -ча, м. ? Скопичу луста, погоничу луста, а малому дитяті скоринка. Н. п.
Храмати, -маю, -єш, гл. = хромати. Переносно: грѣшить. Старий, а храмає. Ном. № 8669.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОМОЗИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.