Молодя́тник, -ка, м. Волокита, дѣвушникъ.
Наверті́ти Cм. навірчувати.
Незграбність, -ности, ж. Неловкость, неуклюжесть.
Перекидько, -ка, м. = перекинчик.
Поваритися, -рю́ся, -ришся, гл.
1) Повариться, свариться.
2) Увясть, завянуть. Од спеки поварилося все на городі.
Пообтикатися, -каємося, -єтеся, гл. Обтыкать себя (о многихъ).
Ревти, -ву, -веш, одн. в. ревнути, -ну, -веш, гл. 1) Ревѣть, заревѣть, мычать, замычать. Ведмідь на ретязі товсто реве. Чого бик навик, того й реве. На синьому морі лютий змій реве. 2) Орать, заорать, крикнуть. Ви передержанці! — ревнув писарь, — вы передержуєте біглих! Ревнув, мов у маточину, — як бугай. 3) Пѣть очень громко и плохо, запѣвать сразу громко. На віват з мущирів стріляли, тут грімко трубачі, іграли, а много літ дяки ревуть. 4) Ревѣть, плакать съ крикомъ, заревѣть. Оце ще рева реве! Дідона тяжко зажурилась.... кричала, плакала, ревла. 5) Громко играть, заиграть на духовомъ инструментѣ. А Михаїл в трубу реве на всю губу. 6) О водѣ, вѣтрѣ: ревѣть, заревѣть, шумѣть, гудѣть, завывать. Прокляті вітри роздулися, а море з лиха аж реве. Як та воля, що минулась, Дніпр широкий — море, степ і степ, ревуть пороги, і могили-гори. Реви, завірюхо, засип його снігом! 7) О колоколѣ: сильно звонить. Всі дзвони ревуть, — уже ж того козаченька ховати несуть. 8) О пушкахъ: грохотать, грохнуть. Реве гарматами Скутара, ревуть, лютують вороги. Як став місяць серед неба — ревнула гармата. 9) О землѣ: гудѣть. Летить ізнов змій, аж земля реве.
Трепета, -ти, ж. Осина. Populus tremula. Ой седіла зозулечка в лісі на трепеті. Ум. трепі́тка. На тім боці при потоці трепітна ся трепле.
Шелестіти, -щу, -стиш, гл. Шелестѣть, щумѣть. По соломі ходить, та не шелестить. А що в лісі за тихо, тілько листя шелестить. Уліз у чужу солому, та ще й шелестить.
Щемелина, -ни, ж. Раст.: a) Pulmonaria angustifolia L. б) Pulmonaria officinalis L.
