Боркати, -каю, -єш, гл.
1) Подрѣзывать крылья (птицамъ).
2) Смирять кого, прибирать къ рукамъ.
Віднога, -ги, ж.
1) Каждая часть развѣтвленія (дороги, древеснаго ствола). Дорога вилами росходиться: та віднога, що на гору, йде в город..., а друга йде долиною. Дуб був високий, а на дубі три одноги були.
2) Рукавъ рѣки.
3) Отрогъ горы.
Жлукта́ння, -ня, с. Питье воды съ жадностью.
Звізда́рь, -ря́, м. Астрономъ.
Здогада́ти, -ся. Cм. здогадувати, -ся.
Креденець, -нця, м. Буфеть, посудный шкапъ.
Наві́тритися, -рюся, -ришся (на ко́го), гл. Попасть подъ вѣтеръ, дующій отъ тебя на кого-либо. А вже коли навітришся на кнура, то хоч як будеш від його далеко, то він почує духом і втече.
Позабріхуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Завраться (о многихъ). Позабріхувались уже ви так, що далі нікуди.
Позадниця, -ці, ж. Задняя половина запаски. Cм. задниця.
Розгублювати, -люю, -єш, сов. в. розгубити, -блю, -биш, гл. Растеривать, растерять. Ліжника не зробила і вовницю розгубила.
