Балачка, -ки, ж. Разговоръ, бесѣда; болтовня.
Бідня, -няти, с. Бѣдняжка. Там онде блудить сплакана дитина, без тата, мами бідна сиротина: нічо не їло, душечка му мліє, і хоче в хату бідня повернути. А я тебе, любко, любю, за ручку поведу. Веду бідне за рученьку, біднє не веде сі. Іде біднє в полонинку. біднята. Бѣдные люди.
Гетьманка, -ки, ж. Жительница гетьманщини.
Зачиня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зачини́ти, -ню́, -ниш, гл. Затворять, затворить. У свого батька і хлів зачиняв, а в нашого не хоче й хати.
Побирати, -ра́ю, -єш, гл. Брать. сум нас побирав. Насъ охватывала печаль.
Поволятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поводитися, -люся, -лишся, гл. Изъявлять, изъявить согласіе. Ходив, просив по всьому селу, щоб вони (громадяне) поволились на сході оддать мені землю. Не поволяються.
Попрошпечуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Проштрафиться (о многихъ). Попрошпечувались, дак їх і попрогонили.
Роспухати, -ха́ю, -єш, сов. в. роспу́хнути, -ну, -неш, гл. Распухать, распухнуть.
Увикати, -ка́ю, -єш, сов. в. уви́кнути, -ну, -неш, гл. = звикати, звикнути. Ввикай Христа сповивати.
Штихіл, -хола, м. = штрихіль.