Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голопуцьок

Голопуцьок, -цька, м. 1) Неоперившійся птенецъ. 2) Переносно: ребенокъ. Діти голопуцьки, як горобенята, бігають по улиці. Г. Барв. 416.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 304.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОПУЦЬОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОПУЦЬОК"
Бобок, -бка, м. Ум. отъ біб.
Доку́ди нар. = доки. Закр.
Злочинство, -ва, с. Злодѣяніе, злодѣйство, преступленіе.
Намили́ти, -ся. Cм. намилювати, -ся.
Насміхання, -ня, с. Насмѣшка. Левиц. Пов. 118.
Послухнянство, -ва, с. Послушаніе. Потките своїм послухнянством і мене, старого батька. Кв.
Посольство, -ва, с. Обязанности и достоинство депутата въ парламентѣ, сеймѣ. Желех.
Сіпати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] сіпнути, -пну, -неш, гл. Дергать, дернуть. Рудч. Ск. I. 13.
Соковитий, -а, -е. Сочный. Левиц. І. 354.
Спустошення, -ня, с. Опустошеніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОПУЦЬОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.