Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голопуцьок

Голопуцьок, -цька, м. 1) Неоперившійся птенецъ. 2) Переносно: ребенокъ. Діти голопуцьки, як горобенята, бігають по улиці. Г. Барв. 416.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 304.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОПУЦЬОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОПУЦЬОК"
Брідочок, -чка, м. Ум. отъ брід.
Брусяка, -ки, м. Ув. отъ брус.
Бузувір, -ра, м. = безувір.
Воскобоїна, -ни, ж. Раст. Solidago Virgaurea L. Лв. 101.
Гартований, -а, -е. Закаленный, каленый. Списи гартовані. Шевч. 645.
Пиловиння, -ня, с. соб. = пиловини. Вх. Уг. 259.
Повиморожувати, -жую, -єш, гл. Выморозить (во множествѣ).
Сліпота, -ти, ж. 1) Слѣпота. Г. Барв. 370. 2)куряча. а) Болѣзнь: куриная слѣпота. Ах ти куряча сліпота! Ном. № 8540. б) Раст. a) Helianthemum vulgare. Вх. Пч. І. 10. б) Ranunculus polyganthemos L. ЗЮЗО. І. 133.
Утовкти, -чу, -чеш, гл. Утолочь.
Чорноклина, -ни, ж. = чорноклен, Acer tataricum L. ЗЮЗО. І. 109.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОПУЦЬОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.