Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голубиця

Голубиця, -ці, ж. 1) Голубица, голубка. Подай мені лука й три стрілиці, бо я й побачив три голубиці. АД. І. 149. 2) Ласкательное слово. Ідеш від нас, о царице, іди, іди, голубице! Чуб. III. 253.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБИЦЯ"
Видавництво, -ва, с. Издательство. К. XII. 136.
Віршувальниця, -ці, ж. Произносящая стихи; декламаторъ-женщина. Желех.
Гамірка, -ки, ж. Низкая деревянная ручка въ большой пилѣ, которой распиливаютъ дерево на доски. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Ляхува́ти, -ху́ю, -єш, гл. Жить какъ поляки.
Охижіти, -жію, -єш, гл. Разъяриться, озлиться. Годинонько ж моя! Як вона охижіла, яке страшне зробимся в неї те личко гоже. МВ. (О. 1862. III. 43).
Пооскоромлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Оскоромиться (о многихъ).
Почикрижити, -жу, -жиш, гл. Порѣзать, покромсать.
Прикметний и прикмітний, -а, -е. Примѣтный; замѣтный, выдающійся. Левч. 124. Один був Турн царьок нешпетний, з латином у сусідстві жив, дочці і матері прикметний, і батько дуже з ним дружив. Котл. Ен. IV. 17.
Рибина, -ни, ж. Одна рыба. Грин. III. 275. Не піймали ані однісінької рибини. Левиц. Пов. 110. Ум. рибинка. Мнж. 25.
Сорокуватий, -а, -е. Пестрый: черный съ бѣлымъ. Богод. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛУБИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.