Бурсацтво, -ва, с. соб. Бурсаки. А із брацтва те бурсацтво мовчки виглядає.
Гайдамацький, -а, -е. Гайдамаческій Cм. гайдамака.
Ма́йстер, -тра, м. 1) Мастеръ. По роботі пізнати майстра. 2) Пѣвецъ (кобзарь, лірник), обучающій пѣнію отданнаго къ нему въ науку ученика. Вже того майстра нема, що я пристав, — умер.
Мло́сть, -сти, ж. Истома, обморокъ, нѣга. Млость пішла по всьому тілу. Так у млость укине. мло́сті обняли. Закружилась голова, упалъ въ обморокъ. Як побачив пироги, його млості обняли та й упав.
Нудність, -ности, ж. = нудота.
Підліжки мн. Большіе камни, которые при постройкѣ хаты подкладываются подъ основныя бревна стѣнъ, если мѣсто не ровное.
Псярня, -ні, ж. = псюрня. От доведеться піти світ за очі через ту псярню.
Сіновоз, -за, м. Возящій сѣно. Сіновози, сіновози, ловіть мене по дорозі.
Ступати, -па́ю, -єш, сов. в. ступи́ти, -плю́, -пиш, гл. Ступать, шагать, итти. Я ледве ступаю. Ступай сміло: куля не візьме. Широко ступав Марко. А чи позволить батенько гуляти, а чи додому ступати? Чоловік що ступить, то згрішить. не зна на яку ступити. Не знаетъ что ему дѣлать, попалъ въ неловкое положеніе. Стара зовсім скрутилась, не зна далі, на яку й ступити. ступити в божу путь. Умереть. Дай, Боже, щоб Василь удавсь у твого батька, то я б спокійно ступила в Божу путь.
Фучати, фучу, -чиш, гл. = футіти. Лягла спати, а сама з просони зачала фучати. Він надходиш десь так вночі, фучит.
