Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голубиця

Голубиця, -ці, ж. 1) Голубица, голубка. Подай мені лука й три стрілиці, бо я й побачив три голубиці. АД. І. 149. 2) Ласкательное слово. Ідеш від нас, о царице, іди, іди, голубице! Чуб. III. 253.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБИЦЯ"
Гицлювання, -ня, с. Пребываніе гицелем.
Джереля́ний, -а, -е. = Джерельний. Джереляна вода здоровша, ніж річна. Харьк. у.
Ди́шельний, -а, -е. Дышельный.
Лійці, -ців, м. мн. Возжи. Правоб. Левч. 13.
Обламати, -ма́ю, -єш, гл. Обломить. Як сів комар на маковці, ввесь мак обламав. Чуб. III. 173.
Станва, -ви, ж. Большая кадка, бочка. Вх. Зн. 66.
Ужувати, -жую, -єш, гл. Быть въ состояніи сжевать. КС. 1882. IX. 585.
Училяпитися, -плюся, -пишся, гл. Взяться настойчиво; зарядить. Ото, вчиляпився до шег роботи — нема йому й перестання. Н. Вол. у. Добре учеляпився дощ, нема йому перестання. Н. Вол. у.
Хитати, -таю, -єш, гл. Шатать, качать. Ой у полю билина, вітер нею хитає. Чуб. V. 74. Сиділа на лаві, хитаючи в обіймах недужу свою дитинку. МВ. ІІ. 178. Хитати головою. Ой тихо, тихо Дунай воду хитає. Грин. ІІІ. 494.
Цупечка, -ки, ж. Коротенькая курительная трубка. Сз. Л. 257.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛУБИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.