Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голубинець

Голубинець, -нця, м. Раст. Empetrum nigrum L. Анн. 132. Гнав пінную на курдимон,.... дягиль, троянду, голубинець. Мкр. Г. І. 69.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБИНЕЦЬ"
Брезулець, -льця, м. = бредулець. Вх. Зн. 4.
Важкеленний, -а, -е. Вѣскій, тяжелый. Левч. 24.. Cм. важенний.
Напи́тий, -а, -е. 1) Напоенный. Я буду що-дня і наїдена, й напита. Мнж. 7. 2) Пьяный. Ти тверезий, я — напита. Грин. III. 657.
Наставний, -а, -е. Назначенный (на должность)? Буть мені тепер у Білій Церкві наставним равом! ЗОЮР. І. 59.
Опарити, -ся. Cм. опарювати, -ся.
Потемряк, -ка, м. Ночная, сумеречная бабочка. Вх. Лем. 454.
Самоукий, -а, -е. Самъ учившійся. Желех.
Удивитися Cм. удивлятися.
Умити, -ся. Cм. умивати, -ся.
Ціпило, -ла, с. ціпи́льна, -ни, ж., ціпи́льно, -на, с. Рукоятка цѣпа. Мнж. 108. Одпустив бич од ціпилна. Ном. № 880. Kolb. І. 64. Ціпилна кислицева, а ув'язь залізна; як попарить мужик ціпом, аж шкура облізла. Грин. ІІІ. 674. Ум. ціпи́льничко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛУБИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.