Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голубинець

Голубинець, -нця, м. Раст. Empetrum nigrum L. Анн. 132. Гнав пінную на курдимон,.... дягиль, троянду, голубинець. Мкр. Г. І. 69.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБИНЕЦЬ"
Валькувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Дѣлать изъ глины стѣны постройки. Камен. у. 2) Обмазывать стѣны толстымъ слоемъ глины. Чуб. VII. 380. Сим. 129.
Верхівень, -вня, м. Верховой, всадникъ. Приїхали ті верхівні. Драг. 305. Учора два верхівні бігло за возом. Лубен. у.
Вистругати Cм. вистругувати.
Засина́ти, -на́ю, -єш и засипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. засну́ти, -сну́, -неш, гл. 1) Засыпать, заснуть. Серед миру я лягаю, тихо засинаю. К. Псал. 7. Ходила, блудила та й заснула, приїхав Гриць мій, — я й не чула. Лавр. 55. Заснули думи, серце спить. Шевч. 224.
Зімі́вка, -ки, ж. Поздно созрѣвающая Дыня.
Ід пред. Къ. Ївга заробила в мене грошенят на байбарак ід Великодню. Г. Барв. 251.
Лютува́ння, -ня, с. Свирѣпствованіе. Лютуванням і кров'ю вони наситились уже в-доволю. Стор. МПр. 147.
Поросятко, -ка, с. Ум. отъ порося.
Укладуватися, -дуюся, -єшся, гл. = укладатися.
Шкаберка, -ки, ж. = тріска. Шух. I. 173, 206.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛУБИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.