Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голюра

Голю́ра, -ри, ж. Въ сказкѣ цыганъ такъ называетъ инструментъ для бритья. Чи се голюра?... Підголи мене трохи. Рудч. Ск. II. 184.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЮРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЮРА"
Дотараба́нитися, -нюся, -нишся, гл. Дотащиться. Очі завидющі: назбірала кислиць стільки, що всилу дотарабанилася з їми додому. Богодух. у.
Кандьор, -ру, м. Жидкая кашица изъ крупъ или пшена. = куліш. Як наварить кандьору, — і собакам уволю. Грин. III. 562.
Картопелька, -ки, ж. Ум. отъ картопля.
На́глий, -а, -е. 1) Скорый, быстрый. 2) Внезапный, неожиданный. Тут матінку уже не страх, а нагла радість стрепенула. Мкр. Г. 56. ...Божий суд правдивий, наглий, серед шляху тебе осудить. Шевч. 606. на́гла смерть. Скоропостижная смерть. Боронь, Боже, від наглої смерти.
Підтирати, -ра́ю, -єш, сов. в. підте́рти, -дітру́, -треш, гл. Подтирать, подтереть. Драг. 14.
Скулитися, -люся, -лишся, гл. Съежиться. Як пес скулився. Чуб. V. 1147.
Стерень, -ні, ж. = стерня. Угор. Кошено.... жачкою, — бачите, як одмітно од того, де косою кошено: тут стерень громаділками повиривано. Полт. г.
Удід, удода, м. = одуд. Хоч куй, зозуле, хоч не куй: мені і удід закує. Ном. № 5515.
Христоносець, -сця, м. Христоносецъ. Годився, не хрестився, а був христоносець. (Загадка: оселъ). Ном., стр. 293, № 117.
Щабель, -бля, м. Перекладина въ передвижной лѣстницѣ, также въ полудрабку. Рудч. Чп. 250. Чуб. VII. 403. Упала з драбини, щабель уломився.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛЮРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.