Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голюра

Голю́ра, -ри, ж. Въ сказкѣ цыганъ такъ называетъ инструментъ для бритья. Чи се голюра?... Підголи мене трохи. Рудч. Ск. II. 184.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЮРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЮРА"
'Б II. Cм. об.
Жахни́й, -а́, -е́. Страшный. Харьк. Ум. жахне́нький.  
Калинина, -ни, ж. Калиновое дерево.
Капцювати, -цю́ю, -єш, гл. сніг капцю́є. Снѣгъ идетъ большими хлопьями. Желех.
Качаванка, -ки, ж. Сортъ овчины: крымская бѣлая, грубошерстная и крупная. Вас. 154. Cм. волошка.
Ло́вчик, -ка, м. Ум. отъ ловець. Желех.
Наніма́ти, -ма́ю, -єш, гл. = наймати. Та не буду нанімати няньки. Чуб. V. 866.
Перерванець, -нця, м. Раст. Alsine media. Лв. 96. Cм. мокрець.
Роспікатися, -каюся, -єшся, сов. в. роспекти́ся, -чуся, -чешся, гл. Распекаться, распечься, раскаляться, раскалиться. Наказав жінці топити, а як роспеклась черінь.... Мнж. 117.
Сконання, -ня, с. Кончина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛЮРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.