Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голюра

Голю́ра, -ри, ж. Въ сказкѣ цыганъ такъ называетъ инструментъ для бритья. Чи се голюра?... Підголи мене трохи. Рудч. Ск. II. 184.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЮРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЮРА"
Весівка, -ки, ж. = веселка 1. Вх. Зн. 6.
Долівли́ць нар. = долілиць. Шух. І. 211.
Зла́годжувати, -джую, -єш, сов. в. злагодити, -джу, -диш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать, ладить, сладить, устраивать, устроить, мастерить, смастерить, приготовить. Злагодь мені меча острого. Чуб. III. 274. 2) Нанимать, нанять, условиться въ цѣнѣ.
Знахарський, -а, -е. Знахарскій.
Клепання, -ня, с. 1) Кованіе. 2) Отбиваніе молоткомъ косы.
Опияка, -ки, м. = опіяка. К. ЦН. 216, 291.
Побережичка, -ки ж? Бігла теличка побережичка. Чуб. III. 478.
Попелюха, -хи, ж. 1) Хохлатый жаворонокъ, Alauda rustica. 2) Тля травяная. Рк. Левиц. 2) = попелюх 2. Вх. Пч. II. 6.
Постілька, -ки, ж. Ум. отъ постіль.
Прокатати, -таю, -єш, гл. Прокатать (на лошади).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛЮРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.