Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голощік

Голощік, голощок, -щоку, м. Гололедица; ледъ обнаженный отъ снѣгу. На Дніпрі голощік: волами не проїдеш, хиба конячкою. Золотонош. голощоком узяти. Придавить морозомъ непокрытую снѣгомъ землю. Волынск. Голощоком як візьме, то померзне картопля у землі. Н. Вол. у. голощоком узятися. Покрыться льдомъ. Земля у цю осінь узялась голощоком. Полт.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 305.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОЩІК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОЩІК"
Безодголосно нар. Беззвучно. Я ледві дочула: безодголосно такечки вона гомоніла. МВ. ІІ. 199.
Дорегота́тися, -точу́ся, -чешся, гл. Дохохотаться.
Дошепта́ти Cм. дошіптувати.
Дра́ли, -лів, м. мн. Шутливо: заячьи ноги. Вх. Пч. II. 6.
Знебачки, знебашки, нар. Неожиданно. Н. Вол. у. Знебашки приїде пан, пожив тижнів зо два та й поїхав, а окомон своє. Камен. у.
Нетерпій, -пія́, м. Нетерпѣніе. йому нетерпій. Ему невтерпежъ. Як оце у шинку сидять та п'ють горілку люди, то вже йому нетерпій, — і собі купе. Волч. у.
Підтічка, -ки, ж. Пришитая къ верхней части нижняя часть рубахи внизъ отъ пояса (изъ болѣе толстаго полотна). Харьк. г.
Полазець, -зця, м. = полазник. Желех.
Порізати, -жу, -жеш, гл. 1) Порѣзать, обрѣзать. 2) Перерѣзать (многихъ). Найшли пуд мостом дітей порізаних. Чуб. II. 475.
Прогоріти, -рю́, -ри́ш, гл. Прогорѣть. З причілку стіна прогоріла наскрізь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОЩІК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.