Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голостьоб

Голостьоб, -бу, м. Возвышенное мѣсто безъ растительности.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 305.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОСТЬОБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОСТЬОБ"
Відроскошувати, -шую, -єш, гл. Пожить въ довольствѣ, въ роскоши. Це вона там одроскошує. Пирят. у.
Гагакання, -ня, с. Вскрикиваніе, громкій говоръ.
Градобо́йний, -а, -е. (О полѣ, лугѣ). Побитый градомъ. Черниг.
Кацапка, -ки, ж. Великороссіянка. Приїхав в одно село — дивиться, кацапка кричить. Рудч. Ск.
Млинкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Очищать зерновой хлѣбъ на вѣялкѣ. Винниц. у.
Розумець II, -мцю, м. Ум. отъ розум.
Сіканка, -ки, ж. 1) Порка, наказаніе розгами. Лохв. у. 2) Сѣченная капуста.  
Ущемитися, -млюся, -мишся, гл. Вцѣпиться, впиться. Він кішку одірве та кине, а вона знов до його, та так і вщемиться. Пирят. у.
Чуганя, -ні, ж. = чуга. Гол. Од. 76, 82.
Шкорина, -ни, ж. = скорина. Ум. шкоринка, шкориночка. Скачу, скачу діда за шкоринку хліба. Ном. № 12296.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОСТЬОБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.