Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голубісінький

Голубісінький, -а, -е. Совершенно голубой. Аф. 363.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБІСІНЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБІСІНЬКИЙ"
Брикучий, -а, -е. = брикливий 1) Кобила.... брикуча. Кс. 1882. X. 18. 2) Се біс, а не дівка! бач, яка брикуча. О. 1861. XI. Кух. 20.
Дощува́тий, -а, -е. Дождливый. Дощувате літо. Черк. у.
Запліта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. заплести́ся, -ту́ся, -те́шся, гл. Заплетаться, заплесться. Заплітайся, плетінь, заплітайся. Мет. 295. Не буду більше так заплітаться. Св. Л. 15.
Зінькі́вка, -ки, ж. 1) Сортъ деревянныхъ курительныхъ трубокъ: небольшая круглая трубка съ короткой шейкой. Вас. 148. 2) Островерхая высокая барашковая шапка. Вас. 156.
Оклецьок, -цька, м. 1) Обрубокъ. 2) Неуклюжее толстое дитя.
Орендарь, -ря́, м. Арендаторъ.
Поляпас, -са, м. = ляпас. Поляпаса дати. Ном. № 3853.
Супора, -ри, ж. Подпорка. Родом. у.
Турків, -кова, -ве Принадлежащій турку. Желех.
Щиглячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій щеглу. по щиглячій. Какъ щеголъ. Співав би гарно по щиглячій. Гліб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛУБІСІНЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.