Бритва, -ви, ж. Бритва. Голий як бубон, а гострий як бритва.  хто потопає, той ся бритви хапає. Утопающій хватается за соломинку.  Ум. бритвочка, бритовка.                        
                        
                                                
                          
	Зга́рь, -рі, ж. 1) Гарь. Ти хоч би згарь з люльки видовбав.  2) Пригарь въ водкѣ. Пінної без згарі січ відерок опалила суще коропської.  3) Выгорѣвшій лѣсъ. Кози пасуть у згарах — вигорілих лісах.  2) Искры, отлетающія при ковкѣ желѣза.  
                        
                        
                                                
                          
	Лобогрі́йка, -ки, ж. Шуточное названіе примитивнаго устройства жатвенной машины, очень тяжелой въ работѣ. 
                        
                        
                                                
                          
	Насилко́м, нар. Насильно. І не хотів, так насилком проміняли кобилу. 
                        
                        
                                                
                          Наткати	Cм. і. натикати.                        
                        
                                                
                          Орлан, -на, м. = орел. За ним шугнули козаки-орлани.                         
                        
                                                
                          
	Поласкавішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться ласковѣе, добрѣе, милостивѣе. Одвези їм усім по книжці, то може вони й поласкавішають.  
                        
                        
                                                
                          Похильчастий, -а, -е. 	= похильний. Похильчасте то дерево — ялина.  ямка похильчаста — яма, расходящаяся кверху.                         
                        
                                                
                          Прогайка, -ки, ж. Промедленіе.                         
                        
                                                
                          
	Ріжечок, -чка, м. 1) Ум. отъ ріг. 2) Родъ вышивки.  
                        
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          