Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голоп'ятий

Голоп'Ятий, -а, -е. Съ голыми пятками, въ рваныхъ, безъ подошвъ сапогахъ; переносно: бѣднякъ. Було як на полювання їде, то біля його панів та панків голоп'ятих, таких, що йде в чоботях, а пучки на піску й знать, — сила. О. 1862. V. 105.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 304.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОП'ЯТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОП'ЯТИЙ"
Витратка, -ки, ж. Расходъ, трата. А витратка моя нічого? (Залюб.).
Голоморожжя, -жя, с. = голомороззя. Збіжє вимолочують звичайно в-осени на голоморожю. Шух. І. 166.
Дроб'Я́та, -б'я́т, с. мн. Овцы. Желех. Шух. І. 84.
Кирполої, -їв, м. мн. Деревянныя вилы съ тремя зубьями. Херс.
Кітва, -ви, ж. Якорь. Ум. кітвиця.
Колотити, -чу́, -тиш, гл. 1) Мутить. Два голуби воду пили, а два колотили. Мет. 2) Масло сбивать. 3) Ссориться. Як у клуні не молотить, то в хаті колотить. Ном. № 10131. 4) Помыкать; распоряжаться чѣмъ. Так колотить всіма, як вир водою. Ном. № 3429. Оце колотить, як чорт лозою. Ном. № 3422. Поснули й ви, що світом колотили. К. НС. 7.
Подзеленькати, -каю, -єш, гл. Позвякать, позвенѣть; позвонить.
Позатрушувати, -шую, -єш, гл. Засыпать чѣмъ во многихъ мѣстахъ). Бач, як злили долівку! Позатрушуй піском або попілом. Богодух. у.
Удивитися Cм. удивлятися.
Ціновий, -а, -е. = циновий. Гол. ІІ. 611. Ціновим ґудзем застебнувся. Котл. Ен. IV. 26.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОП'ЯТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.