Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голубка

Голубка, -ки, ж. 1) Голубка, голубица. Там сидить голуб із голубкою. Мет. 107. 2) Ласкательное слово. А вона, моя голубка, нічого не знає. Шевч. Пестить було її всяк: і голубко моя вірная, і ожинко повная.... Г. Барв. 107. Ум. голубонька, голубочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБКА"
Горі́ський, -а, -е. Верхній. Cм. Горі́шній. Kolb. І. 92.
Забужа́віти, -вію, -єш, гл. Загрязниться. Ото вікна забужавіли — нічого не видно.
Затверді́ти, -ді́ю, -єш, гл. Затвердѣть.
Наві́шений, -а, -е. Покрытый чѣмъ-либо повѣшеннымъ на немъ. Божничок, вишиваним рушником навішений. МВ. (О. 1862. III. 57).
Обшпарити Cм. обшпарювати.
Окликати, -ка́ю, -єш, сов. в. окликну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Оглашать, огласить, провозглашать, провозгласить.
Розмінятися, -ня́юся, -єшся, гл. Возвратить другъ другу обратно вещи, которыми раньше помѣнялись. Поміняймось!... Я візьму твоє, а ти моє; а у год і розміняємось на сім самім місті. О. 1862. V.
Сібірка, -ки, ж. 1) Коротенькая шубка, обшитая мѣхомъ. Почкай, доню, до вівтірка, буде шуба і сібірка. Чуб. III. 51. 2) Кутузка. 3) Сибирская язва. Славяносерб. у.
Чистенина, -ни, ж. Рожь и пшеница. Вх. Лем. 482. Cм. чистина 2.
Шаркий, -а́, -е́ Проворный, быстрый. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛУБКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.