Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голубка

Голубка, -ки, ж. 1) Голубка, голубица. Там сидить голуб із голубкою. Мет. 107. 2) Ласкательное слово. А вона, моя голубка, нічого не знає. Шевч. Пестить було її всяк: і голубко моя вірная, і ожинко повная.... Г. Барв. 107. Ум. голубонька, голубочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБКА"
Бурмистер, -стра, м. Бургомистръ. К. ЧР. 225.
Глумливо нар. Насмѣшливо.
Же́ртвувати, -вую, -єш, гл. Жертвовать.
Запиха́тися, -ха́юся, -єшся, сов. в. запха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. 1) Забираться, забраться, влѣзть. Тілько прийшов до світлиці, в кімнату запхався. Чуб. V. 1081. 2) Только не сов. в. Ѣсть съ жадностью. Гризне і закриється кулаком, щоб не всі бачили, як він запихається. Св. Л. 219. Галушкою запихалася. Канев. у.
Запхи́кати, -каю, -єш, гл. Захныкать.
Лі́зко, -ка, с. Ум. отъ лезо.
Папера, -ри, ж. = папір. Грин. III. 117.
Пообтинати, -на́ю, -єш, гл. Обрѣзать (во множествѣ).
Потаємне нар. Тайно, тайкомъ. Канев. у. Могил. у. Так вона потаємне від мене все переносила до сусідки. Уман. у.
Пошивальник, -ка, м. Мастеръ, кроющій крыши соломой. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛУБКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.