Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голубка

Голубка, -ки, ж. 1) Голубка, голубица. Там сидить голуб із голубкою. Мет. 107. 2) Ласкательное слово. А вона, моя голубка, нічого не знає. Шевч. Пестить було її всяк: і голубко моя вірная, і ожинко повная.... Г. Барв. 107. Ум. голубонька, голубочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБКА"
Вихилясом нар. Извиваясь, выгибаясь. Шевч. 187. Тут танцювала викрутасом і пред Енеєм вихилясом під дудку била третяка. Котл. Ен. І. 19.
Гайдамачити, -чу, -чиш, гл. = гайдамакувати. Аф. 353.
Зала́годити Cм. залагоджувати.
Зді́житися Cм. здіжуватися.
Клепаня, -ні, ж. = капелюха. Гол. Од. 69. Шух. І. 137.
Лента́вий, -а, -е. Рваный. Вх. Зн. 32.
Пузанок, -нка, м. Родъ сельди. Херс. г.
Сійник, -ка, м. = сівач. Треба йти до сійників на степ, — як вони там сіють. Екатер. у. (Залюб.).
Удівець, -вця, м. Вдовецъ.
Чуха, -хи, ж.? Тільки чуху пробив до вокзалу та назад, а вони давно вже приїхали. Хоролъ. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛУБКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.