Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голубка

Голубка, -ки, ж. 1) Голубка, голубица. Там сидить голуб із голубкою. Мет. 107. 2) Ласкательное слово. А вона, моя голубка, нічого не знає. Шевч. Пестить було її всяк: і голубко моя вірная, і ожинко повная.... Г. Барв. 107. Ум. голубонька, голубочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБКА"
Вискоцень, -цня, м. Лень, головки котораго, созрѣвъ, лопаются сами и сѣмена выпадаютъ. Гол. Од. 37. Cм. скоцень.
За́совень, -вня, ж. = засов. Звенигор. у.
Зашеретува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Врѣзаться во что и увязнуть. Оце їхав та й зашеретувавсь у грязюку. Слов. Д. Эварн.
Здиха́ння, -ня, с. 1) Воздыханіе, вздохъ. Ой не кажи, орле, що я тут бідую: але скажи, орле, що я тут працюю: моє працювання — тяженьке здихання, мої любі роскошоньки — дрібненькі сльозоньки. Чуб. V. 325. 2) Издыханіе. Ум. здиха́ннячко.
Земля́цький, -а, -е. Земляцкій.
Ораз нар. = враз.
Підмити, -ся. Cм. підмивати, -ся.
Пошмарувати, -ру́ю, -єш, гл. Смазать.
Чїрка, -ки, ж. Порода утокъ. Черк. у.
Чортя, -тяти, с. = чортеня. ЗОЮР. І. 75. Вибігло чортя і озирається. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛУБКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.