Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гольонка

Гольо́нка, -ки, ж. Трубчатая кость. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЬОНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЬОНКА"
Вітти, віттіль, віттіля, нар. = відти.
Дри́ґавка, -ки, ж. Руль. Ровен. у. Волын. г.
Забезпе́ка, -ки, ж. Обезпечиваніе, обезопашиваніе.
Кизяк, -ка, м. = кізяк.
Пашнина, -ни, ж. Хлѣбное зерно.
Підкликати, -ка́ю, -єш, сов. в. підкликати, -чу, -чеш, гл. Подзывать, подозвать. Мужик його підкликав, за чубика посмикав. Н. п.
Понашкоджувати, -джую, -єш, гл. То-же, что и нашкодити, но во множествѣ.
Прихідцями нар. Урывками.
Сміло нар. Смѣло.
Усмішка, -ки, ж. = у́сміх. До смерти не забуду його погляду, його усмішки. Стор. II. 215.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛЬОНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.