Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голубинячий

Голубинячий, -а, -е = голуб'ячий. Мил. М. 96.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБИНЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБИНЯЧИЙ"
Гнояк, -ка, м. 1) Навозный жукъ. Вх. Лем. 404. Cм. гнойовик. 2) = гноївня? КС. 1893. V. 275.
Дури́світ, -та, м. 1) Обманщикъ, шарлатань. Ком. І. 29. Грин. І. 212. 2) = дурилюд 2. Вх. Пч. II. 12.
Закав'Я́дити, -дило, гл. безл. Затошнить. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.
Заплю́виця, -ці, ж. Насѣк.: мясная муха, Sarcophaga carnaria. Вх. Пч. І. 7.
Кожух, -ха, м. Тулупъ, шуба. Казав пан — кожух дам, та й слово його тепле. Ном. № 4517. Трудно літом без корови, а зімою без кожуха. Ном. № 560. Ум. кожушок. Ув. кожушище. Тілько зосталось стареє волище, дране кожушище. Рк. Макс.
Сорочин, -а, -е. Принадлежащій сорокѣ. Желех.
Ставище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ прудъ. Лохв. у.
Стів, сто́лу, м. = стіл. Шух. І. 98.
Тилє, -ля, с. Тупое ребро ножа, ножницъ и пр., противоположное лезвію. Шух. І. 291, 153, 253.
Утручання, -ня, с. Вмѣшательство. Хай розійдуться, коли судилось, та без мого втручання до них. Г. Барв. 539.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛУБИНЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.