Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голубів

Голубів, -бова, -ве Принадлежащій или свойственный голубю. Прилетіли синиці, голубові сестриці. Грин. III. 667.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБІВ"
Билисько, -ка, с. Мѣсто, заросшее травой, стеблями растеній. Приїдь, приїдь, Кострубоньку! Стану з тобов до шлюбоньку на травнику-билиську і в подертім сірачиську. Pauli. І. 22.
Льото́к, -тка́, м. Отверстіе въ ульѣ, куда летаютъ пчелы.
Отріб, -рібу, м. Нутро, внутренности. Вх. Зн. 45.
Охандожити, -жу, -жиш, гл. Очистить, вычистить. Пора вже поросята охандожити. Кіев. г.
Пообрубувати, -бую, -єш, гл. Обрубить (во множествѣ). Пообрубував гілки. Харьк. у.
Портреть, -ті, ж. = портрет. Така била уродліва, що у кождого царя вибіта єї портреть била, вимальована. Драг. 264.
Рикнути Cм. рикати.
Смеркати, -кає, сов. в. смеркнути, -кне, гл. безл. Смеркаться, наступать, наступить сумеркамъ. І світає, і смеркає, день божий минає. Шевч. Стій, Векло, бо ще не смеркло. Ном. № 10888.
Хаботя, -ті, ж. Неповоротливая, медлительная женщина. Сам піде, або пішла хаботю. Лебед. у.
Чичекати, -каю, -єш, гл. О сорокѣ: кричать. Вх. Пч. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛУБІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.