Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голюк

Голю́к, -ка́, м. Голый человѣкъ, голышъ, голякъ. Чуб. V. 584.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЮК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЮК"
Ґаджє́ло, -ла, с. Кубарь, волчокъ. Вх. Зн. 13.
Ґре́ци нар. = Ґрече. Так собі ґреци розмовляли. Гн. І. 181.
Залі́ток, -тку, м. Лѣтній выпасъ скота. Брав на заліток воли, то через те й було в мене багато скотини чужої. Верхнеднѣпр. у. 2) Употребительнѣе во мн. ч. за́літки. Начало лѣта. на за́літки зоставля́ти. Оставлять до начала будущаго лѣта. Не заставляйте сіно на залітки, а то бува миші перегризуть, затече. Волч. у.
Змикати, -ка́ю, -єш, сов. в. зімкнути, -кну, -неш, гл. 1) Сводить, свести судорогой. Ном. № 456, стр. 282. Зомкнуло пальці. Славяносерб. у. 2) Закрывать, закрыть. Зомкнула очі. Гроб. 319. 3) О водѣ: покрывать, покрыть. А вже дідові по шию вода забірає... А вже дідові чупер вода зімкнула. Гол. 1. 204.
Огиднути, -ну, -неш, гл. Опротивѣть, надоѣсть, опостылѣть. Море так йому огидло, що бісом на його дививсь. Котл. Ен. І. 14.
Озварь, -рю, м. = узваръ.
Поподути, -дму, -дмеш, гл. Подуть много.
Рупа, -пи, ж. Яма, въ которой держатъ зимой картофель. Угор.
Угрівок, -вку, м. Мѣсто, гдѣ солнце грѣетъ. Угор.
Умудрити, -рю, -риш, гл. Сдѣлать разумнымъ, просвѣтить. Умудрив Господь твою сліпоту, то співай-же добрим людям. К. ЧР. 33. Та умудрив мене над злими, бо всюди твій закон за мною. К. Псал. 280.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛЮК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.