Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голюк

Голю́к, -ка́, м. Голый человѣкъ, голышъ, голякъ. Чуб. V. 584.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЮК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЮК"
Барилечко, -ка, с. Ум. отъ барило.
Гиково нар. Заикаясь.
Забу́тко́вий, -а, -е. Вызывающій забвеніе. Треба тобі дать забуткової. Ном. № 5820.
Закуркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Закурлыкать (объ орлахъ). Встрѣчено въ фальсифицированной думѣ «Походъ на поляковъ». Закуркують кречети сизі. Макс. (1849). 59.
Їздня, -ні, ж. Постоянная ѣзда. Подольск. г.
Лишівка, -ки, ж. Раст. Cantharellus cibarius. Вх. Лем. 432.
Палечний, -а, -е. О колесѣ: зубчатый или съ кулаками. Мик. 481. Палешне колесо. Міусск. окр. Черниг. у.
Пооселюватися, -люємося, -єтеся, гл. Поселиться (о многихъ).
Цвинтарний, -а, -е. Относящійся къ погосту, кладбищу.
Чвиря, -рі, ж. Ненастье. До сього часу, спасибі Богові, у городі сухо, бо не було ще чвирі. О. 1862. X. 117.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛЮК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.