Веретенце, веретінце, -ця, с.
1) Ум. отъ веретено.
2) мн. Раст. Equisetum arvense.
Зашкару́питися, -плюся, -пишся, гл. = зашкарубнути.
Їжаковий, -а, -е. Ежовый. Їжаковим салом треба мазати, так і погоїться.
Кудерь, -дря, м. 1) Локонъ, кудря. Употребляется болѣе во мн. кудері и кудрі. Золотою гребіночкою кудрі росчесав. Від роскоші кудрі в'ються, від журби січуться. 2) Самый верхній кудрявый или загнутый конецъ верхушки дерева (употребляется больше въ Ум. формѣ). Ум. кудерець, кудрик, мн. кудерьки, кудречки, кудроньки. Сам верхний конецъ смереки се когутик.... Когутик закривлений се кудрик. Росте деревце тонке-високе, а на вершечку кудеревеньке, а в тім кудерці золоте крісельце. Кудерьки чеше.
Наді́їця, -ці, ж. Ум. отъ наді́я.
Обуртувати, -ту́ю, -єш, гл. Напасть со всѣхъ сторонъ. Як несла я кішку в мішку, — трохи не обуртували собаки: як кавкнула, а собаки як за мною!...
Побабити, -блю, -биш, гл. = побабувати.
Подзвонювати, -нюю, -єш, гл. Звонить. Ми, Правдичі, усі з давнезних давен подзвонюєм у предківську одвагу.
Роскіп, -пу, м.
1) Расколъ, расщепъ.
2) Развѣтвленіе, напр. въ рукояткѣ граблей, въ дышлѣ воловьяго воза.
Сніть, -ти, ж. = снітій.
