Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голубкатися

Голубкатися, -каюся, -єшся, гл. = голубитися. Св. Л. 271.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБКАТИСЯ"
Безвідходний, -а, -е. Безотлучный.
Виляпати, -паю, -єш, гл. Забрызгать грязью.
Вимастити Cм. вимащувати.
Воювання, -ня, с. Веденіе войны, война. К. МБ. II. 188. Їх уста м'які як масло, а на серці воювання. К. Псал. 127. Не кидав свого запорозького звичаю — воювання. Мир. ХРВ. 81.
Івилга, -ги, ж. Раст. омела бѣлая. Viscum album L. ЗЮЗО. І. 141.
Надвереджа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. надвереди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Надрываться, надорваться (при подъемѣ тяжести).
Пестуха, -хи, ж. Баловница; нѣженка. Ум. пестушка.
Проділити Cм. проділяти.
Пропажений, -а, -е. Пропавшій. Пропажені коні. Н. Вол. у.
Пульош, -ша, м. = пульпак. Вх. Лем. 458.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛУБКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.