Відзволити, -ся. Cм. відзволяти, -ся.
Друкі́вля, -ля, с. Шрифтъ? Як се ті книжки друкують? Там є друківля таке, що його прикидають, чи що?
Киснути, -сну, -неш, гл.
1) Киснуть. Не можно вже юшки їсти: почала киснути. Учинила вчора хліб, — кисне, кисне, та ніяк не сходе. Чи не той то хміль, хміль, що у пиві кисне? кисне, як солоний огіро́к. Постоянно плачетъ. гляне — молоко кисне. Сдѣлаетъ очень кислую физіономію.
2) Долго мокнуть. Чи ти коли пооджимаєш ті сорочки? Доки їм киснути?
3) Хандрить, киснуть, плакать. Та вже мабуть вас так Бог создав, щоб усе киснути. Часом чоловік не купить на базарі своїй жінці шматок дрантини, а вона киснутиме цілий день.
4) — у шинку. Пьянствовать часто. Стали тільки по шинках киснути.
Лагода, -ди, ж. Кротость, мягкость душевная; согласіе, миролюбивыя отношенія. Вони робили... мечем та кулаччєм, а ми — пером та лагодою.
Маня́чити, -чу, -чиш, гл. = маячити. Далеко над Россю манячив якийсь магазин з червоної цегли. Образ за образом манячать, минаються, десь зникають.
Привикатися, -каюся, -єшся, сов. в. приви́кнутися, -нуся, -нешся, гл. = привикати, привикнути. З ким любилась, — розлучилась, мушу забуваться; з ким не зналась, — повінчалась, мушу привикаться.
Пустісінько нар. Совершенно пусто.
Сажа, -жі, ж. Сажа. А я свої (брови) в сажу вмажу — твої переважу. Ум. сажка.
Улізливий, -а, -е. Назойливый, надоѣдливый.
Шарахнути, -хну, -неш, гл. 1) Броситься, метнуться. Кінь як шарахне у бік! Народ так і шарахнув з манастиря. Діти.... налагодились шарахнути за двері. 2) Ударить, выстрѣлить. Мій братік лучче стріляє: як шарахне в стадо гусей, так разом кількоро їх і вб'є.
