Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гомелуватий

Гомелува́тий, -а, -е. Уродливо кудрявый (о соснѣ). Гомелувата сосна. Мнж. 178.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОМЕЛУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОМЕЛУВАТИЙ"
Австрия́ка, -ки, м. Австріецъ. Ото австрияка живе. — Де ж він тут узявся? — Зайшов відкілясь. Славяносерб. у.
Верето, -та, м. = пілка 3. Вх. Пч. II. 21.
Доруче́ння, -ня, с. Порученіе.
Запа́лий, -а, -е. Впалый, ввалившійся. Запалі щоки. Левиц. Пов. 279. Запалий рот з сухими тоненькими губами. Мир. ХРВ. 189.
Кукурічка, -ки, м. Раст. Convallaria multiflora. Лв. 97.  
Наме́т, -ту, м. Палатка, шатеръ, ставка. А в полі, полі біленький намет. Мет. 337. Ой нап'яли козаченьки голубий намет. Н. п. ста́ти наме́том. Разбить шатры. Ой пішов з ними я в гор на війну... Стали наметом там під горою. Kolb. І. 109.
Несміливий, несмілий, -а, -е. Несмѣлый.
Олійниченко, -ка, м. Сынъ олійника.
Опал, -лу, м. 1) Отопленіе, топливо, дрова. Чуб. VII. 383. Там йому дають кімнату геть зовсім з опалом, з світлом. Уман. у. 2) Вспыльчивость, горячность. З Опалу. Сгоряча. Як загорілась хата, я вбіг та з опалу не знаю, за що хвататися. Міусск. окр. З опалу не. побачив, хто там був. Cм. з-опалу.  
Пшенишнище, -ща, с. = пшеничище. Вас. 196.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОМЕЛУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.