Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гомінка

Гомі́нка, -ки, ж. Разговоръ. Один парубок хотів погомоніть з дівчиною.... почав так: «Чи ваші кури несуться?» — Несуться. — «І наша одна сіра несеться». Тілько й гомінки було. Грин. І. 230.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОМІНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОМІНКА"
Випаскудити, -джу, -диш, гл. Изгадить, загадить.
Гущ, -щі, ж. = Гуща 2. Вх. Лем. 406.
Дзюр I, -ра, м. Ключъ, источникъ.
Діди́ще, -ща, м. Ув. отъ дід.
Зага́йно нар. Медлительно, кропотливо, нескоро.
Костяк, -ка́, м. = кістяк.
Натовктися, -вчуся, -че́шся, гл. Натолочься.
Остовпіти, -пію, -єш, гл. Остолбенѣть. Як побачив вовка, так і остовпів. Звенигор. у.
Стяга, -ги, ж. Полоса. (Зідрав) стягу шкури з спини. Сим. 206. Сарана летіла довгою стягою. Борз. у. Соняшний промінь гарячий перекине через хату ясну стягу. МВ. (О. 1862. III. 42). Ум. стяжка, стяжечка.
Травняк, -ку, м. Настойка на разныхъ травахъ. Ум. травнячо́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОМІНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.