Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гольопа

Гольо́па, -пи, ж. Задъ (у лошади). Вх. Пч. І. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЬОПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЬОПА"
Брик! меж., выраж. ляганіе, толчекъ ногой. Ой чук-брик з рогом бик. Н. п.
Вивага, -ги, ж. Взвѣшиваніе.
Голублення, -ня, с. Ласканіе, лелѣяніе, голубленіе. За голубленням та за милуванням не зчулись, як і ніч минулася. Кв.
Жми́ток, -тка, м. = жмуток. Угор.
Нала́тувати, -тую, -єш, сов. в. налата́ти, -та́ю, -єш, гл. Нашивать, нашить заплату.
Оплентати, -таю, -єш, гл. 1) Опутать. 2) Сожрать. Оплентав вовк твою кобилу. Оплентали б тебе собаки.
Позаправляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и заправити, но во множествѣ.
Різоватець, -тця, м. Раст. Carices. Лв. 97. Cм. лепішник.
Спинточити, -чу, -чиш, гл. Всунуть, втиснуть. Хоть же смерть к тобі прискоче, — слави в землю не спинточе. Котл. Од. 494.
Ставок, -вка, ставо́чок, -чка, м. Ум. отъ став.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛЬОПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.