Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гольопа

Гольо́па, -пи, ж. Задъ (у лошади). Вх. Пч. І. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЬОПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЬОПА"
Ґрунта́ля, -лі, ж. Родъ жгута по верхнему краю четена (Cм. четен), сплетеннаго изъ растеній: или дерези, или Cornus sanguinea. О. 1862. V. Кух. 37.
Же́ртвувати, -вую, -єш, гл. Жертвовать.
Живки́й, -а́, -е́. Живой, проворный, энергическій. Ярош живкий чоловік. Н. Вол. у.
Жоло́бчастий, -а, -е. Желобчатый, въ видѣ желобка. Жолобчасте долото.
Зі́мно 2 нар. Холодно.
Мези́нець, -нця, и пр. Cм. Мизинець и пр.
Ник! меж. отъ никати; глядь! Ник, аж там бик. Ном. № 7892. Ник! як сучка в глек. Ном. № 3040. Сидимо тут і балакаємо. А тут у хату ник старий, побачив стару та й пішов.
Осторобитися, -блюся, -бишся, гл. Испугаться, съ испуга разбѣжаться. Вх. Зн. 45.
Попереростати, -та́ю, -єш, гл. Перерасти (многихъ, о многихъ). Мої дочки вже мене попереростали. Богодух. у.
Чімхати, -хаю, -єш, гл. = чухрати 1, 2, 4. Вх. Зн. 80. Чімхай до війта. Вх. Зн. 43.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛЬОПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.