Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гольопа

Гольо́па, -пи, ж. Задъ (у лошади). Вх. Пч. І. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЬОПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЬОПА"
Батурмен, -на, м. = батура. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Зді́яти, здію, -єш, гл. = вдіяти.
Коростовий, -а, -е. = короставий. Не тіш тещі коростовим зятем. Ном. № 5611.
Очедирини, -рин, ж. мн. = похрестини. Мил. 27.
Підохочувати, -чую, -єш, сов. в. підохо́тити, -чу, -тиш, гл. Придавать, придать охоты, желанія. Мене се підохотить. Г. Барв. 230. Мир. Пов. І. 146. Я ж його всяк було підохочую добре й вірно служити. Г. Барв. 245.
Повнолиций, -а, -е. = повновидий. Повнолиций як місяць. Ном. 8572.
Пообважувати, -жую, -єш, гл. Отяготить, обременить (во множествѣ)
Поцвяхувати, -ху́ю, -єш, гл. Обить гвоздиками для украшеніи.
Стукотнеча, -чі, ж. = стукнява.
Чемність, -ности, ж. Вѣжливость, учтивость. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛЬОПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.