Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голочка

Голочка, -ки, ж. Ум. отъ голка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 305.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОЧКА"
Буйко, -ка, м. Имя собаки въ сказкѣ. З косток бичка вируіс чуйко і буйко, да такі здорові да гладкі собаки. Чуб. II. 143.
Винотока, -ки, ж. Точило для выжимки винограднаго сока. Чоловік викопав винотоку. Єв. Мр. XII.
Ли́хва, -ви, ж. Процентъ, ростъ, прибыль. Позичив на лихву у жида три карбованці. Камен. у. Хто, грошима запомігши, лихви не приймає, — оттакий ніколи в світі смутку не дізнає. К. Псал. 29.
Нао́дшибі нар. Въ сторонѣ, особнякомъ.
Підкоморій, -рія, м. Подкоморій, придворный сановникъ (въ старой Польшѣ).
Позаслухуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Заслушаться (о многихъ).
Спітнявіти, -вію, -єш, гл. = спітніти. Гал.
Тарганів, -нова, -ве Принадлежащій, свойственный таракану. Шейк.
Уродити, -ся. Cм. урожати, -ся.
Шараґи, -раґ, ж. Стоячая вѣшалка. Гайс. у. Таращ. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.