Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голосити

Голосити, -шу, -сиш, гл. 1) Голосить, рыдать, вопить. Голосить неначе по мертвому. Ном. Біга Катря боса лісом, біга та голосить. Шевч. 87. голосом голосити. Громко плакать. Ой там по над яром козак сіно косить, а дівчина у долині голосом голосить. Мет. 17. 2) Издавать высокій или унылый звукъ, шумѣть, гудѣть. Стук, гармидер, — свистять, кричать, голосить сопілка. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 103). Сині хвилі голосили. Шевч. 386. Нехай хоч дзвін голоситиме про нас до Бога. Левиц. І. 375.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 304.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОСИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОСИТИ"
Витекти Cм. витікати.
Заструга́ти Cм. застругувати.
Крушний, -а, -е. = крихний. Желех.
Лагерь, -геря, -гря, м. Лагерь. Максим козак Залізняк з лагря виїзжає, перед донськими козаками він страху не має. Н. п.
Перепрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. перепріти, -прію, -єш, гл. Перепрѣвать, перепрѣть. Страва перепріє в печі. Левиц. І. 198.
Предся I нар. = предці.
Прокволисто, прокволо, прокволом, нар. Медленно. Прокволом співати. Сквир. у.
Світло II, нар. Свѣтло, ясно. Ум. світленько, світлесенько. Світить місяць світлесенько. Федьк. І. 28.
Шкаредний, -а, -е. Отвратительный, гадкій. Вх. Лем. 485.
Шумувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Бродить. 2) Пѣниться. Як буде каша шумувати — відставиш. Н. Вол. у. Через край вино шумує. К. Псал. 172. Бряжчать чарки, люльки шкварчать, шумує горілка. Г.-Арт. (О. 1861. III. 103). 3) Снимать пѣнку, накипь. Шумуй добре мед, бо не буде чистий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОСИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.