Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голосниця

Голосниця, -ці, ж. 1) ? Я ж його (пристріт) викликаю.... з вух, з під вух, з голосниць, з під голосниць. ЕЗ. V. 52. 2) Вертикально стоящее бревно въ куполѣ гуцульской церкви. Шух. I. 117.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 305.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОСНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОСНИЦЯ"
Бирнак, -ка, м. Палка съ крючкомъ, которою ловятъ овецъ.
Гвинтовка, -ки, ж. Винтовка. Стор. II. 12.
Горба́нь, -ня́, м. Горбунъ.
Заста́вочка, -ки, ж. Ум. отъ за́ставка.
Здудні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Загудѣть, зазвучать. Сіла-м собі в темнім лісі, трохи-м спочивала, аж ту разом щось здудніло, — я ся споглянула. О. 1862. IV. 7.
Кесарик, -ка, м. Ум. отъ кесарь.
Прохолоняти, -ня́ю, -єш, сов. в. прохолонути, -ну, -неш, гл. Остывать, остыть. А Іван як подмухав своїм духом, до воно і прохолонуло. Рудч. Ск. І. 98.
Родонька, -ки, ж. Ум. отъ родина.  
Стромляти, -ля́ю, -єш, гл. Втыкать, всаживать, вонзать. Попав пальцем в небо, стромляй дальше. Ном. № 1777. Стромляй сюди ноги, де я в міді стою. Рудч. Ск. І. 103.
Фацкувати, -кую, -єш, гл. Бить по щекамъ, давать пощечины. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОСНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.