Багдаль, (-лю?, м.) Сафьянъ изъ козловой кожи.
Валій, -лія, м. Сукновалъ.
Відбірати, -раю, -єш, сов. в. відібрати, відберу, -реш, гл. Отбирать, отобрать, отнимать, отнять. Іди, жоно, до матері віно відбірати. Щастя розум відбірає, а нещастя назад вертає. Стали ляхи від козацьких комор ключі відбірати. Ти більше не будеш відбірати у мене душу. 2) Получать, получить. Відібрав і від їх листи. 3) Отбирать. Відбери жовті гурки на насіння, а зелені посоли.
Ді́вчи́на, -ни, ж. 1) Дѣвица, дѣвушка, дѣвочка. Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. Дівчино моя зарученая, чого ж ти така засмученая? Погуляла дівчиною років зо три. 2) Также: Кра́сна ді́вчина. Названіе дѣвушки, стоящей около матері въ игрѣ въ ворона. 3) Ді́вчина з ві́драми. Одно изъ созвѣздій. Ум. Ді́вчинка, дівчи́нонька, дівчи́ненька. Ой у полі криниченька, — орли воду п'ють, а вже ж мою да дівчинку до шлюбу ведуть. Кохав козак дівчиноньку, як батько дитину. мн. ч. не имѣетъ, а въ необходимыхъ случаяхъ употребляется мн. ч. отъ дівча: дівча́та (Cм. Дівча).
Крамарька, -ки, ж. Торговка, лавочница. Та немає тіх крамарок, шо продають ріднесеньких маточок. Ум. крамарочка. Ой крамарко, крамарочко, сказки ж мені всю правдочку.
Мерщі́й нар. Скорѣй, поскорѣй. Діли мерщій! Ум. мерще́нько.
Наві́рити Cм. навіряти.
Попереводити, -джу, -диш, гл. То-же, что и перевести, но во множествѣ.
Убриндуватися, -дуюся, -єшся, гл. Одѣться. Вийди, вдово, вийди, небого! — Почкайте мене хоць годиночку єдную, найся в коралини (сорочку, спідницю, черевички, хустку) вбриндую.
Хапко, -ка, м. 1) Взяточникъ. 2) Хватающій что либо (чаще всего говорится о чортѣ). Побере їх хапко. 3) = злодій. Хапко з хапком знаєся. 4) Въ загадкѣ: котъ.
