Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голубник

Голубник, -ка, м. Голубятня. Харьк. Ум. голубничок. Голубонька з голубничку, лине. К. Досв. 120.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБНИК"
Брикайло, -ла, м. Имѣющій привычку лягаться.
Брита, -ти, ж. Полотнище. Шейк.
Вільго нар. Влажно, сыро. Вільго в ті хижі. Вх. Лем. 399.
Зачорни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Зачернить.
Ло́бурь, -ря, м. Неотеса, болванъ, грубый человѣкъ, дубина. Харьк. Ув. лобуряка. Г. Барв. 240. лобури́сько.
Нюхати, -хаю, -єш, гл. Нюхать. Нюхала квітку. Я здорово нюхав табаку. Кв. І. 252.
Покотисто нар. Покато, подъ гору. Туди покотисто земля йде. Новомоск. у.
Понурок, -рка, м. пт. Colymbus, гагара; морской попугай. Вх. Пч. II. 9.
Посвятство, -ва, с. Освященіе. Хотіла була сама у посвятство паски нести, та вже тепер молодицю припрохала. Лебед. у.
Швандрикати, -каю, -єш, гл. Говорить на непонятномъ языкѣ. По німецки швандрикат. Вх. Уг. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛУБНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.