Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голубник

Голубник, -ка, м. Голубятня. Харьк. Ум. голубничок. Голубонька з голубничку, лине. К. Досв. 120.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБНИК"
Вдовицький, -а, -е. = удовицький.
Вишаровувати, -вую, -єш, сов. в. вишарувати, -рую, -єш, гл. Хорошо вымывать, вымыть, смывать, смыть при помощи мочалки, щетки и пр. (твердый предметъ — посуду, мебель, стѣну). Сим. 130. Стіни вимиті, вишаровані, неначе сього року збудовані. Стор. II. 110.
Журавли́ний, -а, -е. Журавлиный.
Зага́ювання, -ня, с. Замедленіе, задержка.
Квікати, -каю, -єш однокр. в. квікнути, -кну, -неш,, гл. Визжать (о свиньяхъ). Мудрість Грицькова свиней ізлякала — хрукнули, квікнули, далі з лігва драла. Март. Cм. кувікати.
Ляшу́га, -ги, м. Ув. отъ лях.
Мися́ II, -ся́ти, с. = мисча. Желех.
Обмощувати, -щую, -єш, сов. в. обмости́ти, -щу́, -стиш, гл. Обкладывать, обложить чѣмъ. Посадив у возик, обмостив подушками. Грин. II. 225.
Подвиг, -га, м. 1) Подвигъ. Левиц. Пов. 30. Він дику, люту силу воювничу до подвигів спасенних нахиляє. К. Бай. 134. Ні пишним мавзолеєм, ні солодкоголосою хвалою не зробили б нашому батькові Тарасу такої шаноби, як сим тихим братолюбним подвигом. К. (О. 1862. III. 23).
Позлітати, -та́ємо, -єте, гл. 1) Слетѣть. Кури позлітали з сідала. 2) Взлетѣть. Глянь, півні позлітали аж на хату та й там б'ються.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛУБНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.