Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голубник

Голубник, -ка, м. Голубятня. Харьк. Ум. голубничок. Голубонька з голубничку, лине. К. Досв. 120.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБНИК"
Аєр, аїр, -ру, м. = Гав'яр. Мил. 35. ЗЮЗО. I. 109. Кролевец. у.
Болотюга, -ги, ж. Ув. отъ болото.
Грасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Вытаптывать. Татари стояли, копитами землю грасували. Гол. І. 101.
Задесе́нський, -а, -е. За Десной находящійся.
Кабачки, -ків м., мн. 1) Pacт. Pepo L. var. citriformis. ЗЮЗО. І. 120. 2) Тыквенныя сѣмена, сѣмячки. достанеться на кабачки. Достанется на орѣхи. Ном. № 3613.
Ме́четь, (ти ж?) = мечет 1. Оце викопа (запорожець на землянку) яму, обставе її, чим там попало, обліпе, обмаже, поставе мечеть (хліб пекти), зробе кабицю (страву варити) та й живе. КС. 1883. XI. 504.
Посторожити, -жу, -жи́ш, гл. Постеречь.
Пуд I, -да, м. Пудъ. Дві каменюки, кожна в десять пудів. Стор. МПр. 113.
Ученик, -ка, м. = учень. Посідали з Ісусом ученики його. Св. Мр. II. 15.
Чуття, -тя, с. Чувство. Вх. Лем. 483. Тільки чуття шаноби людських звичаїв вдержало його на місці. Левиц. І. 235.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛУБНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.