Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голомозько

Голомозько, -ка, м. Плѣшивецъ, лысый человѣкъ. Ном. № 6156.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 304.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОМОЗЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОМОЗЬКО"
Вп.... Cм. уп...
Гадиночка, -ки, ж. Ум. отъ гадина.
Еле́ктрія, -рії, ж. = електрика. Переясл. у.
Ладкання, -ня, с. Свадебное пѣніе, а также и самыя свадебныя нѣсни. Гол.
Марчі́ти, -чію, -єш, гл. Стариться, дряхлѣть; приходить въ упадокъ. Вже й дід марчіє й пасіка марчіє. Вас. 208.
Наздо́вж нар. Въ длину. Свидн. (О. 1861. XI. 34).
Отерти, -тру, -ре́ш, гл. = обітерти. Омию кров суху, отру глибокії тяжкії рани. Шевч. Отерла піну на губах. Котл. Ен.
Покарбувати, -бу́ю, -єш, гл. Изрѣзать нарѣзами; украсить вырѣзанной орнаментировкой. Сволок гарний, дубовий, штучно покарбований. К. ЧР. 37.  
Серветяний, -а, -е. Салфеточный.
Стільник, -ка, м. Соты. Чуб. VII. 446.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОМОЗЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.