Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голомозько

Голомозько, -ка, м. Плѣшивецъ, лысый человѣкъ. Ном. № 6156.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 304.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОМОЗЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОМОЗЬКО"
Бгатися, бгаюся, -єшся, гл. 1) Складываться, свертываться. 2) Скорчиваться, съеживаться. Хома в куточку бгавсь. Бор. 26.
Древору́б, -ба, м. Сарай для дровъ. Шух. І. 106.
Мазя́, -зяти, с. Запачканное, неопрятное дитя. Борз. у.
Обкапувати, -пую, -єш, сов. в. обкапати, -паю, -єш, гл. Окапывать, окапать, закапать. Обкапали таки мені юпку свічкою на Страстях. Харьк.
Ожеледець, -дця, м. Ледъ, замерзшій на вѣткахъ. Вх. Лем. 443.
Повислухувати, -хую, -єш, гл. Выслушать (о многихъ, многое).  
Прохворіти, -рію, -єш, гл. Проболѣть.
Таврований, -а, -е. Мѣченый. Конст. у.
Усей, уся, усе, мѣст. = увесь.
Шумотіти, -мочу, -тиш, гл. Журчать. Тихо шумотіла прозора водиця поміж густими очеретами. О. 1862. І. 55.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОМОЗЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.