Аксами́тка, -ки, ж. = Оксами́тка.
Гусля́р, -ра́, м. Играющій на гусляхъ, гусляръ.
Засо́бок, -бку, м. 1) Сборки на спинѣ полушубка вверхъ отъ таліи. Cм. засівний 2. 2) Задняя часть рубашки.
Насила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. наслати, -шлю, -шле́ш, гл. Насылать, наслать. Наслано до нас чужих людей! Се Господь мені лихо наслав! се неначе наслано. Какъ будто-бы кто-то умышленно причинилъ (это несчастіе). насланий. Причиненный чужой злой волей (о болѣзни, какомъ-либо несчастіи).
Попередавати, -даю, -єш, гл. То-же, что и передати, но во множествѣ.
Смачно, смашно, нар. Вкусно. Загоруй смажно та й їж смачно. Переносно: пріятно, удобно. Живе хто в світі необачно, тому нігде не буде смачно. Ум. смачненько, смашненько.
Теплісько нар. = теплісінько.
Умен, умна, умне = умний. Сумир умен.
Шкапіка, -ки, ж.= шкапійка = шкапина.
Шкура 2, -ри, ж.
1) Шкура, кожа. З одчого вола двох шкур не деруть. Пошився в собачу шкуру. Жвавий, аж шкура на ньому говорить. В одну шкуру. Крайне настойчиво (хотѣть, добиваться чего). Чіпка розвередувався: «Їсти та й їсти, бабо!» В одну шкуру: «їсти!» Затялись в одну шкуру: давай рощот! — і дав.
2) Бранное: женщина легкаго поведенія. Ум. шкурка, шкурочка.
