Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

говір

Говір, -вору, м. Говоръ. Почувся людський говір, крик. Левиц. І. 126.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОВІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОВІР"
Дрань, -ні, ж. 1) = дрантя. Як люде дрань, то така їх Ордань. Ном. №7126. 2) = драниця. Левиц. І. 92.  
Зага́йний, -а, -е. Медлительный, кропотливый, нескорый. Загайна робота. Черк. у.
Кибета и пр. = кебета и пр.
Крийма нар. Закрыто вплотную. По синьому морю як бжоли снували (кораблі), що аж море собою, наче хмарами тими, прийма укривали. ЗЮЗО. І. 176.
Обшпарювати, -рюю, -єш, сов. в. обшпарити, -рю, -риш, гл. Ошпаривать, ошпарить, обжечь горячей жидкостью. Христя обшпарила руку. Мир. Пов. II. 52.
Підсмажувати, -жую, -єш, сов. в. підсмажити, -жу, -жиш, гл. Поджаривать, поджарить. Вона (той перець) підсмажила та й положила в горілку. Г. Барв. 425.
Скакуночок, -чка, м. Насѣк. = кобилка 9. Вх. Пч. І. 5.
Тафа, -фи, ж. = тахва. Рудч. Чп. 11.
Удягати, -га́ю, -єш, сов. в. удягти, -гну, -неш, гл. Одѣвать, одѣть; надѣвать, надѣть.
Уривок, -вка, м. Обрывокъ, отрывокъ. Ум. уривочок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОВІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.