Вертялка, -ки, ж. Метательное орудіе.
Дрігави́ця, -ці, дрігва́, -ви́, ж. Студенистая масса или что либо подобное ей. Ще за старих панів вівці такі вже ситі були, що як ідуть — аж дрігавиця дріготить. Там і вівці сиш, як дрігва, аж шкура ходором ходе.
Мажчи́р, -ра, м. = мужчир.
Підпалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. підпалитися, -лю́ся, -лишся, гл. Поджигаться, поджечься; загораться, загорѣться отъ поджиганія. Підпалював, підпалював у печі, — не підпалюється, гасне.
2) Схватить воспаленіе легкихъ (о лошади). Не дай жінки на весілля, нікому кобили... Бо кобила тобі здохне, або підпалиться.
Повити Cм. повивати.
Подмух, -ху, м. Дуновеніе.
Посвітитися, -тимося, -титеся, гл.
1) Зажечься (во множествѣ). Сами свічі посвітилися.
2) Зажечь огни. Було вже смерком, — по хатах вже посвітилися.
Сяжа, -жі, ж. Кусокъ плетня, укрѣпленный на четырехъ столбахъ посреди рѣки надъ водой, на которомъ стоитъ рыбакъ съ сѣтью; такъ какъ рѣка перегорожена плетнемъ и проходъ оставленъ только подъ сяжею, то рыба идетъ прямо въ сѣть.
Тріщуватий, -а, -е. = витришкуватий.
Чухи меж., выражающее почесываніе, чесаніе зудящаго мѣста.
