Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

говір

Говір, -вору, м. Говоръ. Почувся людський говір, крик. Левиц. І. 126.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОВІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОВІР"
Дімени́ця, -ці, ж. Нарывъ подкрыльцовой впадины. Екатер. у. Слов. Д. Эвар. Cм. Диминиці.
Катеринка, -ки, ж. 1) Шарманка. В шинку голосить, та вже не своїм голосом катеринка. Левиц. І. Чути: катеринка грає. Св. Л. 293. 2) Воротъ для притягиванія якоря на плоту. Канев. у.
Обвиняний, -а, -е. Обвитый, обмотанный. Свічка у світилки у руках, обвиняна хусткою. Мет. 186.
Обмолитвувати, -вую, -єш, гл. Дать молитву роженицѣ. Рк. Левиц.
Повзання, -ня, с. Ползаніе.
Повискакувати, -куємо, -єш, гл. Выскочить (о многихъ). Повискакували, беруть його, ведуть. Рудч. Ск. II. 11.
Позмітувати, -тую, -єш, гл. 1) = позмітати. Усе позмішувано, позгрібувано. Г. Барв. 193. 2) Сбросить съ чего (во множествѣ). Пішов, тото позмішував з себе, іде... обідраний. Гн. І. 52.
Ростолкуватися, -куюся, -єшся, гл. Переговорить, объясниться. Так тогді й ростолкуємось, а тепер ніколи. Кв. І. 69.
Сливити, -влю, -виш, гл.сливки. Разрисовывать писанки. МУЕ. III. 42.
Угрин, -на, м. Венгерець. Спіймав він угрина з картками. Св. Л. 269.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОВІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.