Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гоїння

Гоїння, -ня, с. Залѣчиваніе, заживленіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 299.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЇННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЇННЯ"
Блювак, -ка, м. Родъ ядовитаго гриба. Вх. Лем. 392.
Квасок, -ску, м. Ум. отъ квас. 1) Квасокъ. 2) Щавель. 3) Родъ кушанья. Варють борщі, локшину, квасок. Кв. 4) Раст. Rumex acetosella. Вх. Пч. І. 12.
Насічка, -ки, ж.? Коли коні їдять січку, держи й насічку. Ном. № 13229.
Начутися Cм. начуватися.
Паговіння, -ня, с. = пагоння.
Попорськати, -каю, -єш, гл. Побрызгать. К. ЧР. 66. Набрала води сцілющої, попорськала. ЗОЮР. II. 56.
Порозстелюватися, -люємося, -єтеся, гл. Разостлаться (во множествѣ).
Сосновий, -а, -е. Сосновый. Сосновеє відеречко, — дубовеє денечко. Мет. 27.
Тиранський, -а, -е. Тиранскій. К. ПС. 135. К. Іов. 47.
Умивання, -ня, с. Умываніе. Ум. умиваннячко. Вибілило личко умивиннячко. Чуб. ІІІ. 145.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЇННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.