Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гоїння

Гоїння, -ня, с. Залѣчиваніе, заживленіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 299.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЇННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЇННЯ"
Відмовка, -ки, ж. Отговорка. Віддати без жадної відмовки.
Відціджувати, -джую, -єш, сов. в. відцідити, -джу, -диш, гл. Отцѣживать, отцѣдить.
Да́ві нар. Сегодня утромъ. Вх. Зн. 14.
Долі́лиць нар. Лицомъ къ землѣ, внизъ.
Зубожити, -жу, -жиш, гл. Обѣднить, привести въ обѣднѣніе.
Мацу́н, -на, м. Любящій щупать.
Покоління, -ня, с. Поколѣніе. К. МХ. 44. Левиц. Пов. 324.
Ростити, -щу́, -сти́ш, гл. Растить. Як ягідку, як пташечку кохала, ростила. Шевч. Ростив теличку цілу зіму и літо, а потім продав. Рк. Левиц.
Сапнути, -ну, -неш, гл. Подуть, потянуть. Сапнуло з печері холодом. Харьк. г. З провалля сапнуло чадом.
Смітина, -ни, ж. Соринка. (Вони) смітини послідньої не стоять. Мир. ХРВ. 266. Ум. смітинка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЇННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.