Викурювати, -рюю, -єш, сов. в. викурити, -рю, -риш, гл.
1) Выкуривать, выкурить.
2) Выживать, выжить, изгонять, изгнать. І ладаном не викуриш.
Заме́титися, -чуся, -тишся, гл. Заразиться. Була в його скотинка, та так заметилася і пропала. Заметився страшною пошестю.
Кабан, -на, м. Кабанъ; вепрь. Не бурли, як кабан у кориті. Ум. кабанець, кабанча, кабанчик. Ув. кабанюга.
Ковть! меж., выражающее глотаніе.
Оманити Cм. (зманювати.
Підгилити Cм. підгилювати.
Стебнування, -ня, с. Строченье (въ шитьѣ).
2) = стебнівка.
Удати, -ся. Cм. удавати, -ся.
Хабаз, -зу, м. Хворостъ, прутья.
Шуліка, -ки, м. Коршунъ.
