Дво́кроть нар. Двукратно. Двокроть до тебе промовляю.
Дячо́к, -чка́, м. Дьячокъ. А ти, дячку учений, над школами вибраний, скажи мені, дячку, що то єсть їден?
Жизнь, -ні, ж.
1) Жизнь. Ой, Боже, Боже! яка моя жизнь тяжка!
2) = життя. Хто ляшка рубатиме, той козацьку жизнь знатиме.
Загостюва́тися, -тю́юся, -єшся, гл. Загоститься. Оце було як наша Катря де загостює, то мати дивують: що се доні нема! Така вже доля моя, що в мене не загостюється щастя.
Здорове́ць, -вця́, м. Здоровякъ.
Каланник, -ка, м. Бѣднякъ.
Незабавки, незабавно, незабавом, нар. Вскорѣ, въ скоромъ времени. Зажурився, що в мене грошей нема: незабавом і в тебе не буде. Незабавом прийде й Семен. З того жалю стара незабавом і випростала міст на сім світі.
Нинішній, -я, -є. Сегодняшній. Нехай я од нинішньої днини належу до вашої дружини.
Плюсь! меж.
1) Выраж. плескъ предмета, упавшаго въ воду.
2) Шасть. Тут плюсь Еней, як будто з неба: «Ось, осьде я, коли вам треба».
Помолодішати, -шаю, -єш, гл. = помолодшати.
