Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнобитель

Гнобитель, -ля, м. Гонитель, преслѣдователь, притѣснитель. Не вірьте їм, пане, бо вони звісні на нас гнобителі. Могил. Подольск.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 294.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНОБИТЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНОБИТЕЛЬ"
Ворожиля, -лі, ж. 1) = ворожбитка. Вх. Лем. 400. 2) = сонечко, Coccinella septempunctata. Вх. Лем. 400.
Княжна, -ни́, ж. Княжна. І княжні своїй маленькій сорочечки шила. Шевч. 328.
Пазати, -заю, -єш, гл.коло кого. Возиться съ чѣмъ, кѣмъ, хлопотать, заботиться о чемъ, комъ, досматривать что, беречь. Чоловік і батько лежать хворі, а ти все коло їх пазаєш. Волч. у.
Підтерти Cм. підтирати.
Позалатувати, -тую, -єш, гл. Наложить заплаты.
Половчастий, -а, -е. Объ особаго рода узорѣ въ вышивкѣ. Половчасті уставки. Kolb. І. 48.
Поскупувати, -пую, -єш, гл. Поскупиться. Борз. у.
Тутай нар. = тута. Шейк.
Цілцем нар. = цілком. А я тоті бурішечки цілцем поковтаю. Шух. І. 203.
Цюдою нар. = сюдо́ю. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНОБИТЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.