Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнобитель

Гнобитель, -ля, м. Гонитель, преслѣдователь, притѣснитель. Не вірьте їм, пане, бо вони звісні на нас гнобителі. Могил. Подольск.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 294.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНОБИТЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНОБИТЕЛЬ"
Виштуркати, -каю, -єш, гл. 1) = виштрикнути. Хотів ся перекрасти та собі очі виштуркав. Ном. № 6568. 2) Вытолкать.
Відтоптати Cм. відтоптувати.
Главосік, -ка, м. Также и во мн. ч. главосіки = головосік. Праздникъ усѣкновенія главы Іоанна Предтечи 29-го августа. МУЕ. ІІІ. 33; ЕЗ. V. 205.
За́зубець, -бця, м. Зазубрина; острый косой зубець для зацѣпы — на крючкахъ удочекъ, на баграхъ и пр. Шух. І. 223, 226.
Звіря́чий, -а, -е. Звѣрскій, звѣриный.
Згнуща́тися, -ща́юся, -єшся, гл. = знущатися. Да вже ж мені з твеї доньки згнущатися годі. Чуб. V. 422. Тяжко плакала Ганнуся і не знала, защо, защо мати згнущається. Шевч. 21.
Нало́й, -ло́ю, м. Аналой. Після молебня метнувся Павлюга і підійшов до налою. Стор. МПр. 149.
Пилипівський, -а, -е. и пилипівчаний, -а, -е. Филипповскій, бывающій въ рождественскій постъ. Пилипівський вечір. Пилипівчані дні. Левиц. І. 42.
Погрішити, -шу́, -ши́ш, гл. Погрѣшить. Узяв великий жаль його спасенну душу, що словом погрішив, сказав неправду Богу. К. Псал. 246.
Поколесне, -ного, с. Подать отъ мельничнаго колеса.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНОБИТЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.