Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнобити

Гнобити, -блю, -биш, гл. Угнетать, притѣснять. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНОБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНОБИТИ"
Бузничок, -чка, м. Ум. отъ бузник.
Відмолодіти, -дію, -єш, гл. Помолодѣть. Як би він тієї води намівся,... то він би відмолодів, другий би вік жив. Чуб. Одужала, одмолоділа. МВ. І. 55.
Гуртува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Соединять, собирать вмѣстѣ, въ одно общество, собраніе, въ одну толпу. Желех.
Дру́жно нар. Дружно, въ согласіи. З хазяїном я жив дружно. Стор. І. 228. Ум. дружне́нько. Жили дружненько ті дві жінки, мов би куми або ятрівки. Сніп. 207.
Єписко́пія, -ції, ж. Епископство.
Жучи́ще, -ща, м. Ув. отъ жук.
Заго́джувати, -джую, -єш, сов. в. загоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Задабривать, задобрить, располагать, расположить въ свою пользу. Загоджує судців. Н. Вол. у. Старшина побив мене та загодив справника — півсотні карбованців одвіз. Канев. у. Щоб і ту загодить, і мене не розгнівить. Н. Вол. у. Cм. загаждати.
Остивати, -ва́ю, -єш, сов. в. остити, -сти́ну, -неш, гл. Надоѣдать, надоѣсть. А вже ж мені, моя мати, парубки остили. Н. п. Засівали трупом поле, поки не остило. Шевч. 4. Та й остило мені з собою панькатись!
Перстеник, -ка, м. Ум. отъ перстінь.
Різво нар. Бойко, проворно, рѣзво. Брат чоловік плохий, не найдеться, що відказать, а той — чоловік не такий, уміє різво говорить — то його і верх буде. Павлогр. у. Ум. різве́нько, різве́сенько. Іграйте, музики, різвенько. Мил. 134.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНОБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.