Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнобити

Гнобити, -блю, -биш, гл. Угнетать, притѣснять. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНОБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНОБИТИ"
Безчуття, -тя, с. Безчувствіе, безсознательность. К. ПС. 55.
Библіотека, -ки, ж. Библіотека. Скрізь як у дзвін дзвонять, — говорять за школи і библіотеки. О. 1861. X. 150. Які все чудні книжки в библіотеці мого батька. Левиц. Пов. 128.
Зату́льщина, -ни, ж. Пошлина съ котла на винокуренномъ заводѣ.
Нещадим, -му, м. Пустыя щи. Мнж. 187.
Перевесник, -ка, м. 1) Сверстникъ, ровесникъ. Рк. Левиц. Він мій перевесник. (Залюб.). 2) = перелесник. А хиба ж ви не знаєте, до кого й тепер у нас на селі перевесник літає? Рк. Левиц.
Пестунчити, -чу, -чиш, гл. Быть нянькой. Вх. Лем. 448.
Підо.. Всѣ глаголы, начинающіеся приставкой підо... Cм. піді..
Троїти, трою, -їш, гл. = труїти.
Турчинів, -нова, -ве Принадлежащій турку. Слухай, пані турчинова: привів-єм ті невільницю, аж із Польщі робітницю. Лукаш. 117.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНОБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.