Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гноїння

Гноїння, -ня, с. 1) Гноеніе. 2) Унаваживаніе, удобреніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНОЇННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНОЇННЯ"
Бибка, -ки, ж. Шишка овечьихъ экскрементовъ. Мил. М. 25. Cм. бібка.
Ґе́дзень, -ня, м. Лѣтнее время, когда скотъ мечется отъ укушеній оводами (іюль мѣсяцъ).
Єнера́л, -ла, м. Генералъ. Там сидять поло неї пани-єнерали. Чуб. V. 778.
Жабурі́ння, -ня, с. 1) Водоросль: водяной мак, conferva. 2) Лягушечья икра. 3) Внутренности дыни.
Їзджалий, -а, -е. О лошадяхъ: ѣзжалый. Сим. 153. Бідкається, де б йому купити на старість їзджалого смирного коня. О. 1861. X. 21.
Йо? меж. Выражаетъ удивленіе: неужели? въ самомъ дѣлѣ? Йо? щоб то оце запорожець та почав до жінок липнути? К. ЧР. 331. То не живий солдат, а то кого парсуна. — Йо! гукнули дівчата і підбігли розглядати. Кв. І. 22.
Крадіжка, -ки, ж. = крадіж. Лиха нахідка гірша від крадіжки. Посл.
Охвіра, -ри, ж. Жертва. Яка віра, така й охвіра. Ном. № 4.
Поколошкати, -каю, -єш, гл. 1) Всклокочить, взъерошить (волосы). О градѣ: побить, свалить стебли растеній. Гряд поколошкав трошки хліб. Харьк. 2) Встревожить, испугать. Та не гомони, дядьку: ут рибу поколошкав. Морд. Оп. 33. Москаль убіг у хату, з печі її стяг, дітей поколошкав. Г. Барв. 53.
Удавлений, -а, -е. Заглушенный. Стало чуть наче вдавлений голос, як от би з затуленого рукою рота. Екатер. у. (Залюб.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНОЇННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.