Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнутися

Гнутися, гнуся, гнешся, гл. 1) Гнуться, сгибаться. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться. Мет. 79. Їсть так, аж ніс гнеться, — съ жадностью ѣстъ. Ном. № 12207. 2) Переносно: покоряться. Ярема гнувся, бо не знав, не знав сіромаха, що виросли крила. Шевч. 132. 3) Увиливать, не желать сдѣлать. Не гнися, сваточку, не гнися: єсть у тебе на кошарі ягниця, — поведи на торжок та продай а нам горілочки розгадай! Грин. ІІІ. 499. Довго мабуть гнувся — не давав? МВ. (О. 1862. ІІІ. 74).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНУТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНУТИСЯ"
Глузувати, -зую, -єш, гл. Насмѣхаться, издѣваться, поднимать на смѣхъ. Матері глузують, що москалі вертаються та в неї ночують. Шевч. 67.
Далече́нько нар. Ум. отъ далеко.
Засновиґа́ти, -ґа́ю, -єш, гл. Засновать, забѣгать.
Нарамі́нник, -ка, м. Наплечникъ.
Павочка, -ки, ж. Ум. отъ пава.
Передобідній, -я, -є. = передобідяний. Передобідня година. О. 1862. І. 81.
Словини, -вин, мн. = сватання? О. 1862. IV. Рус. вес. надъ Збручемъ, 2.
Ухань, -ня, м. = вухань. Рк. Левиц.
Хабоття, -тя, с. Хламъ, лохмотья. Мнж. 193. Усе викрадено з скрині, усе забрато, осталась сама негодня: то дране, то погане, — саме хабоття. Александров. у.
Шкопиртати, -та́ю, -єш, гл. Бросать палку такъ, чтобы она шла колесомъ, ударяясь о землю то однимъ, то другимъ концемъ. Ив. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНУТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.