Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гоголіти

Гоголіти, -лію, -єш, гл. Блестѣть, свѣтиться. Вода гоголів поверх трави. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОГОЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОГОЛІТИ"
Бойський, -а, -е. = бойківський. Желех.
Заготу́ритися, -рюся, -ришся, гл. = загутатися. Вх. Уг. 238.
Міня́к, -ка́, м. зробити міняка. Помѣняться. Мир. ХРВ. 364. Cм. мінька, міньки.
Недогризок, -зка, м. Огрызокъ.
Перехвалити Cм. перехвалювати.
Повирятовувати, -вую, -єш, гл. Спасти (многихъ).
Поприневолювати, -люю, -єш, гл. Принудить (многихъ). Хиба його дочки охотою заміж ішли? Поприневолював.
Пригінний, -а, -е. 1) Работающій по понужденію, отбывающій повинность натурой. 2) О волѣ: ходящій въ пригоні 3. Волч. у.
Ростовпитися, -плюся, -пишся, гл. Раздаться, раздвинуться. Ростовптеся на люде, пропустіть старого уперед.
Ростолкуватися, -куюся, -єшся, гл. Переговорить, объясниться. Так тогді й ростолкуємось, а тепер ніколи. Кв. І. 69.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОГОЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.