Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гоголіти

Гоголіти, -лію, -єш, гл. Блестѣть, свѣтиться. Вода гоголів поверх трави. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОГОЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОГОЛІТИ"
Бунчужний, -ного, м. Носитель гетманскаго бунчука. Бунчужний військовий. К. ПС. 5.
Виповідатися, -даюся, -єшся, сов. в. виповістися, -вімся, -вісися, гл. Отговариваться, отговориться.
Готу́ля, -лі, ж. Молодая коза. Угор.
Заро́шаний, -а, -е. Покрытый росой. Зарошана гречка. Рудан. І. 51.
Квікати, -каю, -єш однокр. в. квікнути, -кну, -неш,, гл. Визжать (о свиньяхъ). Мудрість Грицькова свиней ізлякала — хрукнули, квікнули, далі з лігва драла. Март. Cм. кувікати.
Мигну́ти, -ся. Cм. мигати, -ся.
Попрогонити, -ню, -ниш, гл. Прогнать; отогнать (во множествѣ). Попрогонь овечки, що родина здарувала. Мет. 265.
Силющий, -а, -е. Огромный. Силюща могила. Херс. г. Слов. Д. Эварн.
Склопотати, -чу́, -чеш, гл. Озаботить. Ой най же спить, най не устав, щоби моєї головоньки не склопотала. Чуб. III. 35.
Фабури, -бур, ж. мн. Бакенбарды. Вх. Лем. 4 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОГОЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.