Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гоголіти

Гоголіти, -лію, -єш, гл. Блестѣть, свѣтиться. Вода гоголів поверх трави. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОГОЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОГОЛІТИ"
Ватагування, -ня, с. Бытіе ватагом.
Канава, -ви, ж. 1) Канава, ровъ. Од села Ситників до города Корсуня канавою перекопайте Потоцького піймайте. 2) Каналъ. Ой обізвався козак молоденький воєводі за плату, — ой набили на ноги кайдани, дали в руки лопату, ой послали на вішню работу та канави копати. Грин. III. 595.
Кланці, -ців, м. мн. Клыки звѣрей и зубы. Вх. Зн. 25.
Ме́джи пред. = між.
Обсуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обсунутися, -нуся, -нешся, гл. Осовываться, осунуться, обвалиться.
Посередній, -я, -є. Срединный.
Пріска, -ки, ж. = пріснище. Вас. 196.
Стожарисько с. = стожалля. Под. г.
Торохкотіти, -кочу, -тиш, гл. = торохкотати.
Штирі, -рьох числ. Четыре. Іди на штирі вітри, а на п'ятий шум. Ном. № 8940.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОГОЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.