Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гоголіти

Гоголіти, -лію, -єш, гл. Блестѣть, свѣтиться. Вода гоголів поверх трави. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОГОЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОГОЛІТИ"
Ди́хальце, -ця, с. Ум. отъ дихало.
Дя́конів, -нова, -ве Принадлежащій діакону.
Заше́птувати, -тую, -єш, гл. Зашептывать. Батюшка усе зашептував і записував. МВ. ІІ. 204.
Зби́ти, -ся. Cм. збивати, -ся.
Казусний, -а, -е. Казусный. Казусне діло, обізвався таки писарь. Кв. І. 157.
Накади́ти, -джу́, -диш, гл. Накадить.
Повигромаджувати, -джую, -єш, гл. Выгресть (во множ.). Повигромаджуй жар з обох груб та відгаси вугілля.
Поплутати, -таю, -єш, гл. Спутать, запутать.  
Рогатизна, -ни, ж. соб. Рогатый скотъ. Канев. у.
Світогляд, -ду, м. Міровоззрѣніе. К. ХП. 123. Левиц. Пов. 89, 261. Я хочу виробити власний филозофський світогляд. Левиц. Пов. 90.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОГОЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.